Мета: розширювати знання учнів про особливості жанру байки; продовжити ознайомлення школярів із життям і творчістю Л. І. Глібова; навчати визначати головну думку байки; розвивати образність мовлення, виразність читання, артистичні здібності учнів через інсценування сюжету байки; виховувати почуття справедливості і переконання, що тільки щирість і відвертість – запорука душевного спілкування.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Зеленіли в лузі лози,
Заблукали в лозах кози.
Кіз
І додому приведу.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Перевірка виконання завдань за вибором.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні розширюватимемо знання про жанр байки, про творчість і життя відомого українського байкаря Л. І. Глібова.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
-Народився Л. І. Глібов 5 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батьки його не цуралися народних звичаїв. Маленького Леоніда рідні звали Льолик. Він був веселим і жвавим хлопчиком, дуже любив рослини і квіти.
Його прозвали жартома “квітчастий король”.
До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився вдома. Учителькою була мати Орина Гаврилівна, культурна, освічена жінка.
У 13 років Леоніда відвезли до Полтави у гімназію. Він швидко подружився з учнями. Але, уперше відірвавшись від дому, хлопець так занудьгував, що йому снилася рідна оселя.
Ця туга вилилась у вірш, над яким він старанно вивів назву “Сон”. Це був перший вірш Глібова.
Леонід Іванович дуже любив дітей. Декілька років працював учителем географії та історії. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність. На 66-му році життя від астми і хвороби серця Л. Глібов помер.
Весь Чернігів проводжав його в останній путь. Труну несли на руках.
Відомий український байкар залишив після себе значний творчий, доробок (байки, вірші, казки, загадки, акровірші).
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання статті про Л. І. Глібова учнями
– Де і коли народився майбутній байкар?
– Де минуло його дитинство?
– Де хлопчик здобув освіту?
– Де пройшла найбільша частина життя байкаря?
– Хто з відомих людей був серед його учнів?
– Де письменник друкував твори для дітей? Під яким псевдонімом?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання байки Л. Глібова “Зозуля і Півень”
1) Гра “Відгадай загадки, назви героїв байки”.
– Хто з вас птаха того знає,
Що дітей не доглядає,
Яйця тихо, крадькома
В гніздах інших залишає? (Зозуля)
– Гребінь, крила, гарний хвіст
І співає як артист. (Півень)
– Що вам відомо про цих птахів?
– Де живе кожен із цих птахів? Які голоси вони мають? Чи гарно співають?
2) Виразне читання байки вчителем.
– Чи сподобалася вам байка?
– Чи є інші дійові особи, крім Зозулі й Півня? (Горобець, автор)
3) Словникова робота.
Читання “сходинок” слів
Довіку | Годить |
Клювати | Пурхнув |
Кралечко | Вихваляє |
Невеличка | Виспівуєш |
Веселенько | Недоленька |
Милесенький | Жалібненько |
– Прочитайте кожну колонку слів згори вниз мовчки, а потім знизу вгору – з прискоренням.
– Чи є тут дієслова? Прочитайте їх.
– Які ви знаєте зменшувально-пестливі суфікси? (-еньк; – ечк-; – есеньк-) Знайдіть слова, ужиті у зменшувально-пестливій формі.
– Доберіть синоніми до слів.
Довіку – завжди, вічно.
Пурхнув – перелетів.
– Поясніть значення слів.
Годить – догоджає, задовольняє.
Кралечко – красуня, краля.
Недоленька – нещасливе, тяжке життя.
Безталанне – безрадісне, нещасне.
Прочитайте тлумачення слів далебі і знічев’я у підручнику (с. 120).
4) Гра “Губи на замку”. Самостійне мовчазне повторне читання байки учнями.
– Читаючи байку, спробуйте розподілити слова героїв.
5) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.
– За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?
– Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте.
– Що їй відповів Півень? Якими словами звертався до Зозулі? Прочитайте.
– Хто почув цю розмову? Що сказав Горобець, почувши ці розмови?
– Де у байці міститься повчання? Які слова з цього повчання стали прислів’ям? Як ви його розумієте?
– Як ви вважаєте, ці слова стосуються птахів? Чи автор мав на увазі когось іншого?
– Які риси характеру засуджує автор у цій байці?
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Гра “Хто швидше?”
– Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі.
– А як – Зозуля до Півня?
7) Робота над виразністю читання. Читання за особами.
– Який оберете тон читання? (Ніжний, захопливий, облесливий)
– У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно)
– Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено-повчально)
8) Робота в групах. Інсценізація байки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З якою байкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Хто її автор?
– Чого вчить ця байка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити байку напам’ять (с. 119-121).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)