ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803)

Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Українці вусі часи любили дотеп і вдалий жарт, уміли доречно вставити влучне слово, кепкували не тільки над іншими, але й над собою. Видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький про вдачу своїх співвітчизників говорив так: “У їх розмові багато гумору та ще й щиро народного, цікавого, сільського”. Із сивої давнини до нас дійшли народні анекдоти та байки, які упродовж століть веселили людей, застерігали їх від помилок, повчали.

Продовжуючи народну традицію,

багато письменників розповідали у своїх творах смішні епізоди, зображували комічних персонажів. Протягом тривалого часу майстри художнього слова розвинули народні традиції сміхової культури, збагатили її новими темами та жанрами. Байки, усмішки, гуморески – це жанри гумористичних творів.

У своїх творах Левко Боровиковський, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Микита Годованець, Остап Вишня та інші письменники не тільки розважали, але й висміювали негідні вчинки людей, виховували читачів.

В останньому розділі підручника ти прочитаєш багато веселих і повчальних творів українських письменників

Леоніда Глібова, Степана Руданського та Павла Глазового. їхнє слово було могутньою зброєю – гострою, влучною, дошкульною – проти суспільних і особистих пороків. Автори писали з різними намірами: коли з добрим серцем, коли – з гірким перцем, але завжди з одним прагненням – удосконалити людей, допомогти їм позбутися своїх вад.

НАВЧАЛЬНИЙ МАРШРУТ РОЗДІЛУ

Леонід Глібов

Степан Руданський

Павло Глазовий

Гумор, сатира, байка, алегорія, мораль, гумореска, співомовка, інверсія

ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803)

Попрацюй у парі.

Пригадай із 5 класу, що ти знаєш про життя Леоніда Глібова. Назви жанри, у яких працював письменник. Порівняй свою від повідь із відповіддю однокласника/однокласниці.

За п’ять днів до смерті Леонід Іванович Глібов написав останню свою байку “Огонь і Гай”. У ній розповідається, як Огонь запропонував Гаю подружитися. Що з того вийшло, ти, звісно, здогадуєшся.

Кого Глібов зображує в образі Вогню? Лагідних на словах, але облудних у діях друзів. У моралі великий байкар застерігав:

Молодіж любая, надія наша, квіти!

Пригадуйте частіш ви баєчку мою:

Цурайтеся брехні і бійтеся дружити

З таким приятелем, як той Огонь в Гаю.

Чи думав Леонід Іванович про тебе, пишучи цю байку? ” Він мене не знав”, – скажеш ти. Звичайно, ти маєш рацію, але письменник вболівав і за тих, кого знав, і за тих, кого ніколи не бачив. Своїми творами він радив, застерігав, наставляв.

А тих, хто відступав від справедливості і правди, – знищував могутньою зброєю, назва якій – сміх.

Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. У сім років мама навчила хлопчика читати, а пан Родзянко, у якого служив батько, давав йому уроки арифметики. В тринадцять років він вступив до Полтавської гімназії.

Відірваний від дому, сумуючи за родиною, почав писати перші ліричні твори. У 1847 році російською мовою було надруковано його першу поетичну збірку “Стихотворения Леонида Глебова”. Завершити навчання в гімназії юнакові так і не вдалося: він тяжко захворів і змушений був повернутися до батьків.

Пізніше Л. Глібов навчався в Ніжинському ліцеї вищих наук князя Безбородька. Саме тут він починає писати байки. Закінчити ліцей йому перешкодила смерть батьків.

Значно пізніше, будучи вже одруженим чоловіком, він завершує перерване в юності навчання.

Згодом Л. Глібов учителював на Поділлі та Чернігівщині, займався журналістською та видавничою діяльністю. Не полишав він і писати байки. Його перша збірка байок була заборонена для народних шкіл, а частину тиражу знищено.

Написані ним твори містили гострий осуд тогочасних порядків, несправедливості. Л. Глібов до останнього подиху віршував. Він залишив нащадкам багату спадщину українською та російською мовами.

Його твори яскраво забарвлені гумором або сатирою.

ГУМОР І САТИРА

Ужитті трапляється так, що людина чинить певні недобрі справи, але не здогадується про те, що комусь завдає шкоди. У таких випадках на допомогу приходить сміх, який покликаний “лікувати” вади окремої людини або всього суспільства. Письменник змальовує у творі комічні ситуації, через які висміює різноманітні пороки.

Різновидами комічного є гумор і сатира. Гумор – відображення смішного в характерах людей або в їхньому житті.

У гумористичному творі автор загалом доброзичливо ставиться до людини, але вказує на певні її недоліки, щоб їх усунути. Натомість сатира – нищівне висміювання вад окремої людини або всього суспільства. Автор повністю заперечує недолік. який викриває, і сатирою ніби знищує його.

Порівняй два малюнки. Визнач, на якому з них життєву ситуацію зображено з гумором, а на якому – сатирично.

Карикатура Петра Сігути

Карикатура Юлії Ліщенко

Перший малюнок гостро висміює, викриває невігласів, які беруться не за свою справу, із “собачою” відданістю виконують будь-які накази, а отже, він сатиричний. На другому – смішна ситуація, коли один із футболістів страждає на “зоряну хворобу”. Автор доброзичливо ставиться до зображу вал их людей, тому малюнок гумористичний.

Так само, як на малюнках, у художніх творах письменники широко використовують гумор і сатиру.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуй повідомлення про життя Л. Глібова.

2. Поясни, що ти знаєш про такі різновиди комічного, як гумор і сатира.

3. Добери приклад гумористичної ситуації із життя. Розкажи її одокласникам.

БАЙКА. АЛЕГОРІЯ, МОРАЛЬ

З початкової школи ти знаєш, що байка – це невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту.

У байках автор ніколи не висловлює ідеї прямолінійно, він вдається до алегорії. Алегорія – зображення рис характеру людини за допомогою образів тварин, рослин, явищ при роди тощо.

Зв’язок між образом і його значенням установлюється за подібністю (наприклад, лисиця уособлює хитрість, підступність; осел – обмеженість; щука – хижість).

Байка має таку будову:

Оповідь, у якій розповідається певна подія;

Мораль – повчання, стислий виклад головної думки, яку автор хоче донести до читача. У деяких байках мораль може бути відсутня.