Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються на споконвічно українські і запозичені (див.: Лінгвістичні запозичення). Значний пласт Л. складають інтернаціоналізми (революція, демократія, космос).
За
Л. прямо чи опосередковано відображає дійсність, реагує на зміни в житті народу. Слова можуть виходити з активного користування
Так., неологізми М. Семенка “бігорух”, “рухообіги”, “життєбензин”, “експресо-вітер”, “автотрам” допомагають відтворити темпоритм сучасного поетові міста.