И от цього року була знайдена ще одна з форм використання принципів “Нового утворення” в уроці – “Екскурсія в музей літературних героїв”. Причому випробувано це було в 8 і 10 класах
Ще наприкінці третьої чверті восьмикласники одержали завдання прочитати “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері, “Сліпого музиканта” В. Г. Короленко, “Червоні вітрила” А. Гріна. На цьому етапі вибір книги або книг (багато хлопці прочитали всі добутки) був абсолютно добровільним, ціль читання не вказувалася. Коли книги прочитані
Працюють урок, учитель допомагає розподілити ролі, вибрати потрібне, відкинути непотрібне, консультує, щоб не було повторів у групах (вийшло по 2 групи “Маленького принца” і “Сліпого музиканта” і 1 – “Червоні вітрила”).
И останній, завершальний урок – властиво екскурсія. Кожна група вибрала свій куточок класу (сама по собі незвичне розміщення парт, оформлення, частка цікавості – а що в інших у музеї? – уже створюють особливу атмосферу). Починає урок учитель, він теж готується: оформлена дошка портретами письменників, ілюстраціями, цитатами (наприклад, такими: “Людина створена для щастя, як птах для польоту” (В. Короленко), “Коли для людини головне – одержати найдорожчий п’ятак, легко дати цей п’ятак, але коли душу таїть зерно полум’яної рослини – чуда, зроби йому це чудо…
Нова душа буде в нього й нова в тебе” (А. Грін), “Зірко одне лише серце. Самого головного очами не побачиш… Ти назавжди у відповіді за всіх, кого приручив” (Сент-Екзюпері). Стіл можна оформити квітами, свічами у свічниках, пером у чорнильниці – неодмінними атрибутами поетичного настрою. І, звичайно, учитель теж повинен приготувати якусь “ізюминку”, сюрприз для класу.
На початку уроку він уводить клас у музей, обрисувавши атмосферу прохолодною, обійнятою тишею століть, з важкими масивними дверима будинку… І от двері скрипнули…
Наші діти дивно талановиті, чуйні, мають чудову фантазію й добре серце – треба тільки вірити й довіряти ім. Експозиції чого тільки не представляють: це й жучок на сторінці книги, що читала Ассоль перед зустріччю із Гріємо; і шовку різних відтінків червоного, і квіти, які Петро може розпізнати, визначаючи не тільки по заходу, але й по кольорі; відреставрована плита з монастирської огорожі, і змія, що стала символом мудрості Маленького принца, і паростки баобабів, що стали символом вічного зла, і… Втім, усе перелічити неможливо, та й ваші діти не менш талановиті й розумні.
Експозиції містять, як правило, по 8 – 10 експонатів (на меншій кількості важко розкрити ідею, передати хід сюжету, а більша кількість – викличе перебір за часом), можуть бути, звичайно, і не “озвучені” експонати, але в такому випадку вони повинні говорити самі за себе, наприклад, “Сад Троянд на Землі” – експонатом стала величезна троянда в нас у класі, вона цвіте цілий рік, зручний предмет – етикетку прикріпили й у музей! Хлопці наприкінці виступу говорили про те, що Маленький принц зрозумів, нарешті, чому йому дорога його Роза й залишив байдужим цілий сад троянд
Ізюминки були у всіх груп різні:
“Червоні вітрила” зустріли своїх відвідувачів скрипковим концертом Моцарта, “Сліпий музикант” N 1 – вальсами Шопена, “Сліпий музикант” N 2 запропонував витримку із Книги відкликань – асоціативне відкликання у вигляді вірша И. Евдосюк; “Маленький принц” запропонував інформацію про автора, адже письменник – те іноземець, і екскурсоводи це врахували
Учитель, завершуючи похід у музей, підводить підсумки й пропонує пояснити, чому слово акровірша поєднує всі ці добутки, ріднить героїв:
Людині людин посміхнувся –
Ранком до сонечка квітка потягнулася…
Донеси своє тепло на долоньці,
Обдари собою всіх, хоч по крихті!
Це завдання тепер уже просто для них, зрозуміло. Хлопцям дуже подобається виступати в ролі “розумних”, і вони самі пропонують показати музей ще кому – нибудь, тому “двері скрипіли” ще для паралельного 8 класу, для 5 і 6 класів. Ціль подібної екскурсії, зрозуміло, більшою мірою виховна – донести величезний моральний заряд цих книг до дитячих серць, вдихнути в них бажання самим стати чудотворцями – дарящими любов і добро, просто так, ні за що
Екскурсія в 10 класі проводилася по оповіданнях А. Чехова й носила більше літературознавчий прагматичний характер: усвідомлення ролі художньої деталі в оповіданнях Чехова
У цьому випадку завдання вчителя ускладнюється, що навчає функція його стає більше явної, але не повинна бути занадто прозорої, нав’язливої. Адже це для викладача важливо, щоб учні усвідомили собі, що таке художня деталь і яка її роль у добутку, зокрема в оповіданнях Чехова, як би спеціально для вивчення даної Теми й написаних. Але ціль цю потрібно сховати від учнів до пори до часу, нехай їм поки буде тільки цікаво.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)