Чи не найбільш цікавою темою за всіх часів є жіночі прикраси – різноманітні вушні, шийні та нагрудні прикраси. До складу шийних і нагрудних прикрас, наприклад, входять різне за матеріалом намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки, хрестики тощо). Бісерні прикраси переживають своє відродження за наших часів, коли форма, способи плетіння, малюнки, колорит не можна навіть підрахувати.
Сережки – один із найдавніших видів жіночих вушних прикрас, що широко побутує й дотепер. З ними пов’язано чимало народних повір’їв:
Мати обов’язково повинна передати своїй дочці у спадок родинні сережки, що їх носила вона, бабуся, прабабуся й т. д., щоб доля доньки була щасливою.
Майже з дворічного віку, а то й раніше, дівчаткам проколюють вуха. Але в народі вважається, що найкраще дітям носити мідні, дівчатам – срібні, позолочені, а жінкам – золоті сережки.
Намисто – найпоширеніша складова жіночих
Особливий статус у коралового намиста, що набуло надзвичайного поширення, хоча й залишається малодоступним для біднішого населення. Ставлення народу до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі коралі, мудре намисто. Коралі різні за якістю, розміром, обробкою, кольоровими відтінками. їм народ приписує особт ливі лікувальні властивості.
У траур та на піст замість червоного намиста прийнято одягати скляне – молочне або прозоре. Після 40 років жінка мусить відмовитися від носіння намиста, хоча в деяких випадках можна носити й довше (“Як якій добре жити, то й довше намисто носить”).
Дукати майже відійшли в минуле. їх подекуди лише нагадують вдалі імітації.
Хрестики – культові елементи, що входять до комплексу нагрудних прикрас і є сьогодні не лише атрибутом приналежності до віри, але й оберегом, талісманом і просто гарною прикрасою.
Як бачимо, одяг, поряд із забезпеченням фізичного-існу-вання людини задовольняв її різноманітні інші соціальні та естетичні потреби.
Завдяки своїй символічній значущості костюм, будучи матеріальним витвором, міг виконувати функції, властиві феноменам духовної культури.
Багатоманітність символів та варіантів їх поєднання безпосередньо пов’язані з призначенням костюма. Найменш інформативними є крій, силует, пропорції одягу. Вони певною мірою стабільні.
Особливості ж декоративно-художнього оформлення одягу більш здатні виступати символами широкого кола духовних цінностей.