Країна Швамбрания – рятівний притулок для незадоволених мріянь і прагнень дітей. Автор книги символічно пояснює причини походження дитячої гри в справедливу й щасливу країну: “…адже грати цікаво тільки в те, чого зараз ні”. Однак уже на початку книги автор розвертає висновок, у світлі якого читач сприймає тепер всю подальшу історію гри у Швамбранию, пам’ятаючи про неминучість її вичерпаності при зустрічі з новим реальним життям России, що звільнилася. Але, перш ніж це відбулося, діти пройшли довгий і важкий шлях внутрішнього
Хлопчики настільки “загралися”, що часом починали вірити в існування створеної їхньою уявою країни: Швамбрания придбала відносну самостійність і незалежність від своїх творців. хиткими границі, Що Стали, між двома мирами їхнього життя – реальн і фантастичним – відчуваються дітьми часом нечітко: Кассиль добірно аналізує взаємопроникнення подій швамбранской і дійсного життя, що відбуває у свідомості дітей. Таке висвітлення матеріалу обумовило композиційну й стилістичну складність добутку: послідовність
Часом це комментаторско-пародийное призначення другого, фантастичного плану затрудненно сприймається дітьми (особливо в другій книзі), хоча дорослий читач, розуміючи новаторську сміливість автора в цьому художньому прийомі, оцінить блискучу дотепність більшості кассилевских зіставлень. Життя швамбранского держави по ходу розвитку сюжету поступово збагачується більшими й малими подіями реального життя, в основному пародійно відбиваючи останню. Саме так, наприклад, описується Війна у Швам – брании, що протікає в повній відповідності з парадними й брехливими повідомленнями офіційної російської печатки про події на фронті першої світової війни
Лютнева революція 1917 року нанесла перший удар по Швамбрании. Але компромісний характер її, показуваний Кассилем лаконічно й виразно, викликав здивування й неясну незадоволеність у підлітків з їхньою схильністю до максималізму. Тимчасово підсилюється тяга братів до придуманій ними країні, де все понятно раз і назавжди. Швамбран-ские паралелі знімають плутанину реальних подій, вносять звичне відчуття бажаної й заспокійливої ясності… Жовтнева революція, що прийшла й у Покровск, руйнує ефемерну країну вигадки.
У міру посилення значення подій реального життя в житті повзрослевших хлопчиків зменшується їхній інтерес до гри Вшвамбранию.
Поступово й неминуче переборюючи “швамбранские” омани, герої книги знаходять твердий грунт дійсної справедливої країни (остання глава символічно названа “Земля! Земля!”). Мабуть, жодна книга Кассиля не викликала такої гарячої дискусії, як розглянута вище дилогія.
Діапазон емоційних оцінок критиків редкостно великий: від оголошення її геніальної до категоричного твердження через десятиліття: “Це не потрібно дітям”. Як справжній Твір мистецтва слова, перша книга Кассиля припускає можливості індивідуально-варіативного сприйняття, у яких не забороняються навіть суперечливі сумніви читачів і дослідників письменницької майстерності
Так, наприклад, виникає враження, що головним героям повести при всій дотепності й винахідливості характеристик не вистачає часом того невловимого, що додало б їм життєву переконливість. Сюжет явно задовольняє над героями, яким приділяється підкреслено службова роль. Здається, що письменник при створенні цих образів використав виразні, але різкуваті й гранично ощадливі засоби графічного малюнка. Однак певна контурність героїв, на наш погляд, гармонійно відповідає художній специфіці повести
(2 votes, average: 3.50 out of 5)