Великий правдолюб, гуманіст, письменник-демократ свою любов до рідної землі, до народу, його історії обезсмертив у своїх творах. У п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” Котляревський висловив просвітительські ідеї, тим самим поклавши початок українській драматургії та українському театрові. У цих творах автор змальовує простих людей, доводить, що вони гідні поваги і наслідування.
Тому і “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” є реалістичними, високохудожніми шедеврами, що ввійшли назавжди до репертуару
Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву, Пошануйте сиротину і не вводьте в славу. Не багата я і проста, но чесного роду, Не стижуся прясти, шити і носити воду, Ти в жупанах і письменний,
У п’єсі “Москаль-чарівник” письменник використав народний анекдот про невірну жінку, але надав новий зміст темі та образам. Головна героїня Тетяна – селянка, яка не вміє лицемірити; вона чесна людина і морально чиста. Своїм твором Котляревський показує, що аморальність іде від панівного класу.
Так, чиновник-писарчук Финтик з презирством говорить про простий люд, цурається своєї бідної матері, заводить любовні інтриги. Саме риси реалізму, народності, гумор, пісні, жива мова і забезпечили цим двом п’єсам успіх і популярність на сцені, а Котляревському славу і визнання.