Наталка Полтавка (дуже стисло/скорочено) – Котляревський Іван

Українська опера на дві дії Дійові особи: Н а т а л к а – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати.

Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША

Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, звертаючись до нього. З’являється возний, що натякає на своє кохання до дівчини, а потім і признається. Наталка відповідає, що вони не рівня одне одному.

Наталка йде додому, а замість неї з’являється

виборний. Обидва чоловіки розмовляють про дівчину, вихваляючи її. Перебирають і женихів, що сватались до неї.

Виборний розповідає, що Терпили жили в Полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця Петра та й помер. Терпилиха з дочкою переїхали на село. Виборний погоджується допомогти возному владнати справи з Наталкою. Дія переноситься в хату Терпилихи.

Мати докоряє дівчині, що та відмовляє гарним женихам. Як же їм жити далі? Наталка ж уже чотири роки чекає Петра.

В хату заходить виборний і пропонує в ролі жениха возного. домовляється про сватання. Дівчина залишається сама і журиться.

ДІЯ дРУГА Микола промовляє сам до себе, розказуючи про своє сирітське безталання, співає пісню. З’являється Петро, який теж співає про свою тугу за дівчиною.

Хлопці потоваришували. В цей час із хати Терпилихи виходять виборний і возний, перев’язані після сватання. Петро дізнається, хто вони такі. Зрозумівши, що Петро – коханий Наталки, Микола зголосився про все дізнатися докладно. Виявляється, що Петро пішов на заробітки, аби бути гідним багатого батька Наталки.

Тепер же знайшов їх самих у бідності. Хлопець розмовляє з виборним і розповідає про те, що бачив і чув у мандрах. Хлопець страждає за втраченим щастям. З’являється Наталка і відразу впізнає його, тому вирішує не виходити за возного. Виборний наполягає на тому, що вона вже перев’язала їх рушниками.

Разом з Терпилихою він вмовляє Наталку. Петро віддає дівчині зароблені гроші, щоб чоловік не дорікав їй бідністю. Такий його вчинок умилостивив возного, і той відмовляється від Наталки.

Мати благословляє дітей.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): П’єса І. Котляревського привертала увагу читачів та глядачів красою зображених народних характерів, пісенністю їхньої мови. Шляхом індивідуалізації мови драматургові вдалося чітко окреслити психологічні типи персонажів. Так, мова возного й виборного викликає посмішку своєю перекрученістю, напускною вченістю. П’єсі притаманні елементи сентименталізму, що розвивався на той час у літературі, – звернення до людських почуттів, змалювання їхньої сили й глибини.

У дусі сентименталізму написано й кінцівку: возний відмовляється від Наталки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)
Наталка Полтавка (дуже стисло/скорочено) – Котляревський Іван