Аналіз ” Наталка Полтавка ” – визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету, критика.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Наталка Полтавка”: драма.
Жанр “Наталка Полтавка”: Соціально-побутова драма (сам Котляревський називає її “малоросійською оперою”).
Тема “Наталка Полтавка”: зображення кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя.
Ідея “Наталка Полтавка”: Втілення народного ідеалу української дівчини, її моральної краси; засудження лицемірства,
Художній напрям “Наталка Полтавка”: поєднання ознак сентименталізму та просвітницького реалізму.
Герої “Наталка Полтавка”: Наталка, Петро, Терпилиха, Микола, возний Тетерваковський і виборний Макогоненко.
Композиція “Наталка Полтавка”: проста, події розгортаються плавно, природно, без зайвих сцен і картин.
Твір складається із Двох дій, кожна з яких поділяється на картини, а ті – на яви. У Першій дії Є сім яв, вона композиційно обрамлена піснями: починається і завершується піснею; друга дія має одинадцять
Дія твору відбувається в одному полтавському селі.
Сюжетну дію п’єси Рухає соціально-побутовий конфлікт (між Наталкою, бідною селянською дівчиною, і возним Тетерваковським, багатим паном, але нелюбим Наталці, який, користуючись своєю владою і матеріальним становищем Наталчиної сім’ї, претендує на роль її чоловіка. Саме цьому підпорядковані всі інші взаємини дійових осіб).
Експозиція: Знайомство з Наталкою та її родиною, виборним, возним та інформація про те, що Наталка кохає Петра і чекає його.
Зав ‘язка: сцени, з яких читач довідується про намір возного одружитися з Наталкою і бажання виборного Макогоненка прислужитися в цьому. Виникає конфлікт, зумовлений становою й майновою нерівністю в суспільстві, – зіткнення прагнень возного (одружитися) і Наталки (небажання цього). Розвиток дії: розмова матері з донькою; виборний умовляє Терпилиху, щоб видала Наталку за возного; поява на сцені бурлаки Миколи, який стає потім посередником між Петром і Наталкою; Наталка подає рушники возному; повернення Петра і його розмова з Миколою.
Кульмінація: Коли сходяться всі дійові особи й остаточно вирішується доля Наталки.
Розв’язка: Благословення матір’ю Наталки і Петра; промовисті, афористичні репліки Миколи, виборного.
У композиції твору важливими є авторські ремарки, тобто пояснення драматурга щодо місця й часу дії, обстановки, вигляду персонажів, їхнього одягу, віку, поведінки, міміки, жестів, психологічного стану, інтонацій тощо. До композиційних одиниць п’єси слід віднести монологи, діалоги дійових осіб, у яких розкриваються їхні характери, а також пісні, які є самохарактеристикою героя.
Тож Композиція п’єси “Наталка Полтавка” доволі майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читачів у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, кожної дійової особи та її поведінки, хвилює їх. Певну композиційну роль відіграють у цій п’єсі ремарки (весь авторський текст у творі): вони здебільшого короткі, стислі, але влучні, виразні, зрозумілі.
Примітки: П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є “праматір’ю українського народного театру”.{!apb}
(1 votes, average: 5.00 out of 5)