КОВАЛЕНКО Неля СергіївнаНародилася 1935 року в сім’ї красноградських вчителів. Після закінчення Красноградської СШ № ЗО (тепер це СШ № 3) працювала піонервожатою Хрестнщенської школи. В 1954 році вступила до Харківського педінституту на філологічний факультет.
Після закінчення педінституту все життя працює в Тишенківській школі вчителькою української мови та літератури. Любов до рідної слова, поезії успадкувала від матері, а в шкільні роки мала добрї наставників – Лідію Антонівну Кучеренко та Анастасію Силіві Ярмульську.
Писати
В доробку поетеси Нелі Сергіївні десятки віршів та пісень. Вона проводить велику громадсько-корисну роботу в школі, в селі і районі.
Є в Нелі Сергіївни вірші, присвячені воїнам, які не повернулися з війни:
Батьку, рідний, де ти? Озовися!
Ми тебе чекаєм стільки літ.
Як без тебе гірко дні тяглися,
Скільки ми перетерпіли бід.
Наша мама, як в мороз калина,
Коси її стали, наче сніг,
Досі, батьку,
Із далеких грозових доріг.
Є в Нелі Сергіївни й гуморески:
Хвалилися в Тишенківці,
Що у цьому році
Посіяли вареники
Дітям на толоці.
Будуть учні йти у школу
Й швидко без мороки
Поснідають в ранню пору
І гайда на вроки!
Ось і сходи вже з ‘явились –
Вареники з сиром.
Недаремно старалися
Для дітей всім миром.
Бігли юні тишенчата
Після гри з толоки.
Як уздріли теє диво,
Аж взялися в боки.
Пхе,- скривилися скептично,-
Людей насмішили,
Краще були б замість нас
Уроки повчили.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)