Жанр визначений самим автором – це розповідь, добуток усної народної творчості, що опирається на перекази, легенди. Мова розповіді незвичайна: багато слів перекручені, як якби їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп” (мікроскоп), “керамиди” (піраміди) і т. д. Це один із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простий російський народ, що вірує в Бога й з ретельністю робить свою роботу не заради грошей і слави, а заради процвітання своєї Батьківщини Лєсков показує різні
Багато діючих осіб розповіді реальні, але описані з погляду простолюдина. Наприклад, генерал Платов представлений донським козаком.
Він протипоставлений цареві. Цар Олександр – людин, що цікавиться закордонними речами, що дивується й радується чужим заслугам Платов – строгий козак, для якого все рідне є вищою цінністю, і він упевнений, що в Росії більше чудес. Государ Микола Павлович – справедливий цар, що довіряє російським умільцям і знає, що вони його не підведуть.
Лівша – тульський зброяр, непримітної зовнішності людина, наділена величезним талантом і майстерністю, терпима до навколишнім і вдячний.
Він не спокусився привабливими реченнями англійців, повернувся на батьківщину, а там виявився нікому не потрібним і вмер у лікарні для бедних.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)