Восени я бродив з рушницею по полях. Дрібний і холодний дощ змусив мене шукати який-небудь притулок. У древнього старого, що сторожив горохове поле, я довідався дорогу в найближче Село.
Нарешті, я добрався до великого села з кам’яною церквою. Я направився до найбільшої хати, припускаючи, що це – житло старости, але знайшов там контору. До мене вийшла людина років 50, товстий, низький, з бичачою шиєю, витрішкуватими очима й дуже круглими щоками
За плату товстун погодився дати притулок мене й провів у сусідню кімнату. Від нього я довідався,
Незабаром конторський черговий приніс мені чай. Він повідомив, що товстун є головним конторником. Крім нього в конторі працює ще 6 чоловік.
У маєтку є бурмистер і староста з німців, але керує всім бариня. У конторі пишуться розпорядження й накази для бурмистра й старости, які підписує тільки Лосьнякова.
Я заснув. Години через 2 я прокинувся й почув голосу в конторі за перегородкою. Головний конторник, Микола Еремеич, торгувався з якимось купцем. З розмови я зрозумів, що перед тим, як укласти угоду з баринею, купці платять винагороду головному конторникові.
З
На ганку почувся шум і в контору ввійшла низенька людина з незвичайно довгим носом, більшими нерухомими очами й гордовитою поставою. Він ніс в’язку дров, біля нього юрбилися двірські люди. З їхніх лементів я довідався, що людини кликали Купря.
Раніше він був кравцем при барині. Вона відпустила Купрю на вільні хліби, але через нещасну любов він повернувся й став опалювачем, за що над ним знущалася вся двірня
Миколи Еремеича викликали до барині. Раптом почувся голосний голос і ввійшла висока, розсерджена людина, охайно одягнений, з неправильним, але виразною й сміливою особою по імені Павло. Він шукав головного конторника. Коли Микола Еремеич повернувся, Павло зажадав, щоб той залишив у спокої його наречену Тетяну.
Головний конторник обмовив дівчину, неї перевели в посудниці й заборонили виходити заміж. Павло був фельдшером, і Микола мстив йому через невдале лікування. З батьком Павла він теж ворогував
Еремеич заявив, що барині прийде вибирати одного з них. Павло кинувся на Еремеича з кулаками. Тиждень через я довідався, що Лосьнякова залишила в себе й Павла й Миколу, а Тетяну заслалася