Борис Панасович Комар народився 28 червня 1928 року в селі Хощівцях на Полтавщині у сім’ї хліборобів.
Вчився хлопець у сільській, а згодом у Хорольській середній школі. Мав неабиякі здібності, випускав чудові стінгазети. Любов до художнього слова Борису значною мірою прищепила мати. Як згадує письменник, вона знала безліч пісень. Співала, коли топила в печі та варила їсти, пряла, доїла корову, полола город…
Навіть на похорон запрошували її оплакувати небіжчика співучим голосом… А скільки казок знала! На жаль, матері судилося коротке
Будучи підлітком, Борис кілька разів сам мало не загинув. Одного разу в роки війни він з друзями викрав чимало книжок з підводи, якою німці перевозили шкільну бібліотеку до місця спалення. Звичайно, якби фашисти зловили, не помилували б. Іншого разу двоюрідний брат дав Борисові подивитися гарну запальничку, а вона вибухнула, адже була виготовлена німцями для того, щоб убивати й калічити. На щастя, обійшлося лише втратою двох пальців. Та пізніше через цю ваду юнака не прийняли до залізничного технікуму.
Йому пролягла дорога до Харківського,
Перша книжка Бориса Комара – “Незвичайне полювання” – вийшла в 1956 році. Пізніше письменник потішив юних читачів новими виданнями: “Босонога ватага”, “Векша”, “Як Горобець переміг Наталочку”, “Весела дорога”, “Уперте теля”, “Диваки”, “Мандрівний вулкан”, “Бджолиний мед”. Борис Комар – людина чуйна, вразлива – тонко реагує на красу, на людські стосунки. Навіть у зрілому віці письменник зберіг щось дитяче, безпосереднє, уміє захоплюватися і дивуватися таким дрібницям, на які дорослі рідко звертають увагу.
Письменник Віктор Кава згадував: “Поминули Пирятин, Лубни, опинилися у степу. І тут раптом Комар став щасливий, як дитина, що впізнала милі краєвиди: “Бачите оту могилу? Там колись билися козаки з турками… А он цвіте конюшина. Скільки в ній бджіл зібралося! Хочете – зупинюся, послухаєте, як бджоли гудуть.
Та ні, хіба то гудіння? То музика!.. Ніде більше нема такого поля і такої розкішної конюшини”.
За значний внесок в дитячу літературу Борисові Комару присуджено премію імені Лесі Українки. Та найбільша нагорода – велика популярність творів письменника серед читачів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)