Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Фонетична зарядка
– Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)
– Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)
– Як гуде машина? (Гу-у-у)
– Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
– Дмухніть на кульбабу.
2. Робота над скоромовкою
–
Хом’ячок наш захворів –
Хтось холодним напоїв.
Хом’ячкові нудно в ліжку,
Ходить в гості сіра мишка.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського “Приспало просо просеня…” (с. 126).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Ось по небу кінь біжить,
З-під копит вогонь летить,
А
– Творчість якого письменника ми вивчаємо?
– Чим особливі його вірші?
Микола Вінграновський оспівує свій рідний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезією “Грім”, у якій яскраво відтворена картиналітньої грози.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського “Грім” (с. 127-128)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Назвіть персонажів вірша.
– Хто його головний герой?
2) Словникова робота.
Мушу
Умив
Трусніть
Навздогін
Голубі
Тремтів
Щасливий
Заговорила
– Прочитайте дієслова, потім – прикметники.
– В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)
– В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.
– Який основний тон виберете для читання?
– Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці – знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)
4) Читання учнями вірша в парі одне одному.
5) Виразне читання вірша учнями вголос.
6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?
– Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?
– Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?
– Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?
– Як називається такий художній засіб?
– Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають “почути” грім. Яким у вірші показано грім?
– Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дядьком, що допомагає дітям зібрати врожай, обтрусити гілки слив, груш:
I натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
– Навіть буркотіння грому, яке поет передає словами зі звуком “р”, с буркотінням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий.
7) Гра “Добери риму”.
Гримів – … (горів);
Щасливий – … (сливі);
Гриміти – … (на квіти);
Навздогін – … (грім);
Згори – … (яри);
Груша – … (дуже);
Хоче – … (очі);
Собі – … (голубі);
Опустив – … (слив);
Грушу – … (мушу).
8) Гра “Диктор телебачення”.
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на “глядачів”.
2. Опрацювання рядків із твору Г. Квітки-Основ’яненка “Грім гуде…” (с. 128)
– Доведіть, що у вірші “Грім” і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка “вчувається” гуркіт грому.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені сподобалося…
– Урок завершую… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 127).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)