Головним героєм повісті І. Нечуй-Левицького “Кайдашева сім’я” я вважаю голову родини Кайдашів – Омелька. Це мій улюблений герой у творі. Незважаючи на деякі його вади, ця людина гідна усілякої поваги, адже Омелько Кайдаш прожив нелегке і довге трудове життя, через що і зістарився передчасно.
Про це свідчить навіть його зовнішність: “здорові загорілі жилаві руки, лице, сухорляве й бліде, наче лице в черня, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками”.
Праця для Омельки Кайдаша була самим його життям. Він жив так, як
До всього того Омелько – гарний чоловік і він ніколи не підняв руку на свою дружину, він ніколи не образив її поганим словом. Йому приємно, що дружина не має ні в чому відказу, добре одягнена и не голодує, як і інші члени родини. На цих же засадах Омелько виховував і обох своїх синів.
Усе своє життя Кайдаш був набожною
На жаль, в родині Омельки Кайдаша не все гаразд. Це і складні стосунки між жінками, і невідповідність характерів, і постійні бійки, свари. Таке життя не влаштовувало Кайдаша, але він нічого не міг подіяти і тому дуже болісно зносив ворожнечу у родині.
Омелько – дуже вразлива людина, тому він сильно страждав від несправедливого до себе ставлення і будь-яких образ. Коли жінки втягували його у колотнечу, це завдавало Кайдашу прикрощів. Йому було однаково шкода і свою жінку, і своїх невісток.
За складом характеру Омелько Кайдаш меланхолік, він болісно реагує на образи і кривди. А захисту від болю і ударів, що завдаються йому рідними людьми, він починає шукати в чарці. Але назвати його справжньою п’яницею було б несправедливо.
Та коли під час чергової сварки на нього підняв руку його рідний син Карпо, це остаточно підкосило Омельку.
Ця подія остаточно підірвала батьківський авторитет Кайдаша, і члени його родини втратили усякий інтерес до його думок, а що найгірше – навіть не намагалися цього приховувати. Сини так і не оцінили усього, що для них зробив рідний батько. І навіть Лаврін, якого я вважаю непоганою людиною, завдав батькові жорстокого удару. Він прибрав родинне господарство до власних рук і ніколи не радився з Кайдашем навіть у дрібницях, не кажучи вже про важливі справи.
Омелько і уявити собі не міг, що так швидко стане для найближчих людей, для своєї родини зайвим, що його ніхто не буде вважити хазяїном. Та й жінки не жаліли для нього образливих слів. Члени його родини, для добробуту якої він працював усе своє життя, не хотіли заглянути йому в душу, не робили навіть спроби зрозуміти його характер і його прагнення.
Саме відношення рідних довело головного героя повісті Омельку Кайдаша до передчасної смерті. Мені його дуже шкода, і я зробив висновок, що до таких людей, як Кайдаш, незважаючи на їх недоліки, треба ставитися обережно і чуйно, щоб не образити і цим не вбити їхні душі. Душе шкода, що найближчі люди так і не змогли зрозуміти Омельку і своєї необачності до нього.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)