Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з григоріанським К. (новий стиль), введеним для територій України Центральною радою 1 березня 1918. 4) Друковане видання у вигляді таблиці або книжки
В Київській Русі перша спроба регламентації часу і ” занять відбилась в “Ізборнику 1076”. 1700 Києво-Печерська друкарня випускає перший в Україні К. під назвою “Календар, або Місяцеслів”. 1720 Петро І заборонив поширювати україномовні К. Перші К. українською мовою вийшли 1850 у Львові, Пряшеві, Перемишлі.
Львівське
Антологією української поезії став полтавський “Календар “Україна” на 1914″ Г. Маркевича. У багатьох К. (“Календар на переступний рік 1928” – Ужгород, 1927; “Український народний календар “Світло” – Буенос-Айрес, 1941; регулярні “Український календар” – Польща, “Народний календар” – Пряшів та ін.) публікувалися художні твори – поезії, уривки прози тощо. Політвидав України 1944-49 випускав “Календар-довідник”, пізніше – “Народний календар”.
Особливою подією були “Шевченківський календар” (1964) та упорядкований М. Терещенком “Літературний щоденник” (К., 1966).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)