БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч.
Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – 1879), редагував журнал “Світ” (1881 -1882), у якому виступав із сатиричними статтями й нарисами проти негативних явищ
Як журналіст і громадський діяч Іван Белей відіграв значну роль у піднесенні української національної свідомості в Галичині. З юнацьких років був організатором і активним учасником відзначення щорічних шевченківських свят. Був членом керівництва товариства “Просвіта”.
Архів Белея зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка ПАН України.
Літ.: Сінько Г. Ю. Рукописний фонд Івана Белея // Рад. літературознавство. 1962. № 5; Лукич Василь. Іван Белей // Зоря. 1893. № 17.
Р. Кирчів