Популярністю користувався й інший документальний жанр – подорожні нотатки, які давали широкий простір для змалювання картин побуту і звичаїв, соціальних узагальнень. Наприклад, Смоллет більш ніж за двадцять років до французької революції передбачив цю подію у книзі “Подорож Францією та Італією “.
І все ж художня Література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів впливала сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Д. Дефо вплинув на свідомість
Більше того, ці теорії виявилися не життєздатними, а роман Дефо і герой продовжують своє життя, захоплюючи читачів своєю вірою в можливості людини.
Просвітницька література вражає тематичним багатством і жанровим розмаїттям. Вислів Вольтера “Всі жанри гарні, крім нудного” влучно характеризує прагнення письменників уникати переваги якогось одного жанру. Але все ж XVIII ст. вважається часом прози, а серед прозових жанрів особливою пошаною користувався жанр роману, який давав можливість авторам висловити свої погляди
Просвітницький роман започаткував англійський письменник Д. Дефо, який в образі Робінзона Крузо вперше зобразив звичайну людину, яка завдяки своєму здоровому глузду й знанням вийшла переможцем у боротьбі з усіма незгодами. Ідею “природного виховання” втілив в образі Тома Джонса автор першого соціально-побутового роману, видатний англійський письменник Генрі Філдінг. Джонатан Свіфт знайшов цікаву форму для викриття вад суспільного життя в романі “Мандри Гуллівера”. Просвітництво у німецькій літературі мало свої особливості, бо набуло розквіту у другій половині XVIII століття, зосередивши свою увагу на проблемах внутрішньої свободи людини.
Найяскравіший приклад такого роману “Страждання молодого Вертера” Гете.
Трибуною просвітницьких ідей став і театр. П’єси Голь-доні, Філдінга, Бомарше, Шиллера були розраховані на широкі кола глядачів, а не на вузьке коло “справжніх шанувальників прекрасного”. Виняткова сила впливу просвітницьких драматичних творів була не тільки в тому, що зі сцени проголошувалися вироки старим феодальним порядкам.
Глибоко хвилював глядачів образ позитивного героя, який втілював високий моральний ідеал. Важливою рисою драматургії було й те, що автори часто не ідеалізували своїх героїв, а показували їхні суперечності та їхнє прагнення ці суперечності подолати.
В останні десятиліття XVIII ст. важливу роль у літературі Просвітництва починає відігравати поезія. Розквіт поезії пов’язаний із новим поглядом на народну творчість, який відобразився, зокрема, у Творчості Гете, Шиллера, Бернса. Відкриття багатої образності народної поезії, її прагнення художньо осмислити дійсність теж належить діячам Просвітництва.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)