Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, у формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його утвердженням стала епопея “Людська комедія” – грандіозний цикл прозових творів. Критичне ставлення до сучасності примусило письменника наполегливо вивчати дійсність, дослідити причини історичних змін, що сталися на його очах. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, у яких він хотів змалювати сучасну
Остаточно зміст і структуру цього твору Бальзак визначив на початку 40-х років, тоді ж і виникла назва “Людська комедія”. У передмові до І видання цього грандіозного твору письменник виклав і обгрунтував ідейний задум своєї епопеї: на нього мали вплив наукові пошуки вчених-природознавців, які намагалися серед різноманітності природного світу відшукати певну єдність. Бальзак порівнює життя суспільства з життям природи, тому ставить собі за мету дослідити його, визначити
Бальзак замислив 120 творів, але встиг завершити 96. “Людська комедія” створювалася протягом майже усього творчого життя письменника. Твір складається з трьох частин: “Етюди про звичаї”, “Філософські етюди”, “Аналітичні етюди”. Найбільша частина “Людської комедії” – “Етюди про звичаї” поді-ляється на “Сцени приватного життя”, “Сцени воєнного життя”, “Сцени сільського життя”. Саме у цих етюдах автор подає детальний опис усіх людських типів.
Цей розділ мав свій власний план і поділ його на підрозділи невипадковий. По-перше, це дало змогу авторові показати панорами суспільства. По-друге, у структурі розділу виявився бальза-ківський погляд на розвиток суспільства і людини. На думку Бальзака, суспільство і кожна окрема людина проходять схожі стадії у своєму розвитку: від народження до старості. “Сцени приватного життя” символізують таку добу у житті людини, коли їй властиві ідеали і ілюзії. Пору зрілості символізують інші підрозділи.
А “Сцени сільського життя” відповідають тому періоду життя, коли людина підводить підсумки, осмислює пережите. Щоб надати єдність всій споруді “Людської комедії”, Бальзак використовує різні прийоми, але найважливіший – “перехідні персонажі”: одні й ті самі герої виступають у різних романах і повістях то як головні, то як другорядні. Сюжети окремих романів, повістей, що складають “Людську комедію”, відступають на задній план, а на передній виходить саме життя, його рух, хаотичний, але закономірний. Частини “Людської комедії” написано було окремо, пізніше Бальзак вирішив об’єднати їх у грандіозну епопею. Деякі твори він переробив, деякі залишив без змін.
В епопеї є ключові твори, що визначають позиції автора щодо проблем сучасності. Це повість “Гобсек”, в якій Бальзак розкриває “владу золота” як руйнівної сили, що спотворює людські душі, стає таємною силою, яка править людьми. Це роман “Батько Горіо”, в якому розкривається сутність буржуазних стосунків: все продається, все купується, навіть любов до дітей та батьків, а коли батьки не мають чим платити, вони стають непотрібними. У цьому романі Бальзак показує, що “влада золота” руйнує споконвічні зв’язки, природні зв’язки.
Мені здається, що треба читати не тільки “Гобсека”, якого ми вивчаємо за програмою, а всі твори “Людської комедії”, щоб збагнути авторський задум: зобразити не сюжет, а саме життя.