Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був прийнятий до хору, який славився на всю Російську імперію.
Був потім п’ять років за кордоном як перекладач у складі комісії. Вільно володів латинською, німецькою, грецькою мовами. Йому пропонували
Працюючи в Переяславській семінарії, Сковорода створив посібник для викладання науки поезії, та його не дозволили використовувати через новаторство підходу до викладання. Він заперечував старі догми, а коли сановиті люди намагалися його переконати в неправильності, то він сказав: “Одне діло пастирський жезл, а інше – пастуша сопілка”. Великий філософ у своєму щоденному житті втікав від світу, ревно беріг свою внутрішню свободу, інакше він собі не уявляв повноцінного життя.
Місце цього великого
Він нам дав ще один урок рідкісного життя. Урок того, як можна бути вільним серед неволі і святим серед пекла.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)