Григорій Сковорода |
(1722-1794) |
Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині.
Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.
Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії.
У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу.
Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав
З 1769р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні десятиріччя – це роки його слави. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму.
Зміст людського існування – подвиг самопізнання.
Передбачив свою смерть: ” Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився.
Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився
Це сталося 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області.
Твори: – Сад божественных пісней
– Пісні та фабули:
- De libertate Fabula Fabula de Tantalo Фабула Всякому місту – звичай і права Бджола та шершень Разговор о премудрости Все лице морщиш, печалей всегда ты Похвала астрономіи О delicati blanda etc In natalem Jesu Quid est virtus? Epigramma In natalem Basilii Tomarae De umbratica voluptate
– Басні Харьковскія
– трактати
– діалоги