“Головна думка твору “Маленький принц”

Хто не читав твір Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”? Напевно, таких людей дуже мало, адже цю незвичайну казку у своєму житті прочитати повинен кожен. Принаймні, саме так я вважаю. Письменник написав таку казку, яка вийшла далеко за рамки і канонів жанру, і коли читаєш “Маленького принца”, в голову постійно лізуть думки: що ж я зараз читаю? Мені здається, що твір схожий на притчу, яка приводить нас до думок про загальнолюдські моральні цінності і секрети буття.

Маленький принц є дивним персонажем. Письменник створив такого

героя, який поєднує в собі безпосередність дитини, прямолінійність душі і вміння зрозуміти справжню суть речей такою, яка вона є. Останньою рисою зазвичай славляться навчені життям люди похилого віку.

Вражають своєю неординарністю вчинки головного героя. Його зворушлива дбайливість до примхливої??троянди, яка вимагає поливу, закриття ширмою або скляним ковпаком – розчулює. Після прильоту на Землю Маленький принц замислюється, чому ж троянда йому так дорога, адже вона не єдина на планеті.

Тут йому на допомогу прийшов друг Лис, підказуючи герою, що зірким є тільки серце. І правда, очима головного не побачиш.

Завдяки

цим словам золотоволосий герой розуміє, що троянда – єдина на білому світі, вони подружилися і наповнили життя один одного глуздом. Я дивуюся точності слів Лиса! Очима не побачиш, наскільки будинок рідний та затишний, а зірки – прекрасні і привабливі. Щоб усвідомити це, потрібно володіти пильним серцем, в якому немає місця злості, заздрості, лицемірства, жадібності.

Тільки серце здатне внутрішньо відчути щастя і радість, яке ховається за оболонкою.

“Маленький Принц” – це тонка казка-повість, майже притча, про різного роду відносини. До себе. До своєї планети. До чистоти у всіх сенсах – внутрішньої, зовнішньої.

До нового, незнайомого друга, наприклад, до Лиса. До коханої – примхливою і безглуздої на перший погляд Рози, яку доводилося утримувати під скляним ковпаком, але яка в потрібний момент не підвела і виявилася “Дівчиськом Що Треба”!

Ця повість також і про самого автора, який безслідно зник з планети десь в пустелі. Літак Сент-Екзюпері розбився, ймовірно, над пустелею, але точних даних про це до цих пір не знайдено. Точніше, вони є, але спірні. Сам письменник посилається на укус Змії.

Але на мій погляд, Змія – це алегорія. Взагалі, у казці все – алегорія. Але найголовніша думка автора, як мені здається, полягає в наступному: “Самого головного очима не побачиш, – сказав Лис…

Зірко одне лише серце!”. І тому мій низький уклін Антуану де Сент-Екзюпері за написання найвеличнішою казки, яка допоможе дорослим зберегти чистоту душі, притаманну дітям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Головна думка твору “Маленький принц”