Отже, у Тетяні, нарешті, відбувся акт свідомості; розум її прокинувся. Вона зрозуміла нарешті, що є для людини інтереси, є страждання й уболівай, крім інтересу страждань і вболівай любові. Але чи зрозуміла вона, у чому саме складаються ці інші інтереси й страждання, і, якщо зрозуміла, чи послужило це їй до полегшення її власних страждань? Звичайно, зрозуміла, але тільки розумом, головою, тому що є ідеї, які треба пережити й душою й тілом, щоб зрозуміти їх цілком, і яких не можна вивчити в книзі. І тому книжкове знайомство із цим Як написати Твір 45 новим
Відвідування будинку Онєгіна й читання його книг приготували Тетяну до переродження із сільської дівчинки у світську даму, що так здивувало й уразило Онєгіна.
Тепер перейдемо прямо до пояснення Тетяни з Онєгіним. У цьому поясненні вся істота
Справді, Онєгін був винуватий перед Татьяною в тім, що він не полюбив її тоді, як вона була моложе й краще й любила його! Адже для любові тільки й потрібно, що молодість, краса й взаємність. От поняття, запозичені з поганих сентиментальних романів!
Німа сільська дівчинка з дитячими мріями – і світська жінка, випробувана життям і стражданням, обретшая слово для вираження своїх почуттів і думок: яка різниця! І все-таки, на думку Тетяни, вона більше здатна була вселити любов тоді, ніж тепер, тому що тоді вона була моложе й краще!.. Як у цьому погляді на речі видна російська жінка!
Основна думка докорів Тетяни складається в переконанні, що Онєгін тому тільки не полюбив її тоді, що в цьому не було для нього зачарування спокуси; а тепер приводить до її ніг спрага скандалезной слави… У всім цьому так і пробивається страх за свою чесноту…
У цих віршах так і чується трепет за своє добре ім’я у великому світлі, а в наступним потім представляються незаперечні докази найглибшого презирства до великого світла. Яке протиріччя! І що всього сумніше, те й інше істинно в Тетяні:
* А мені, Онєгін, пишність ця,
* Осоружного життя мішура,
* Мої успіхи у вихрі світла,
* Мій модний будинок і вечори,
* Що в них? З
* ейчас віддати я рада
* Все це дрантя маскараду,
* Весь цей блиск, і шум, і чад
* За полицю книг, за дикий сад,
* За наше бідне житло,
* За ті місця, де в перший раз,
* Онєгін, бачила я вас,
* Так за смиренний цвинтар,
* Де нині хрест і тінь галузей
* Над бідної нянею моєї…
Повторюємо: ці слова так само невдавані й щирі, як і попередні ім. Тетяна не любить світла й за щастя почла б назавжди залишити його для села; але поки вона у світлі – його думка завжди буде її ідолом і страх його суду завжди буде її чеснотою…
(2 votes, average: 4.50 out of 5)