Численні фольклорні дослідження народних пам’яток, їх вивчення і систематизація було здійснено на Глухівщині нашими земляками. Цікаво вивчати етнографічні здобутки родини Марковичів. Опанас Маркович з дружиною М. Віленською (Марко Вовчок) приїздили до рідного брата В. В. Марковича в c. Локотки (під Шосткою), де слухали колядки, щедрівки місцевого населення і записували почуте, а на Остерщині – варіант думи про брацлавського полковника Івана Нечая та історичну пісню про Івана Бондаренка. Відомі його “Народні південно-російські пісні”
Син Миколи Андрійовича – Андрій Миколайович (1830 -1907) є автором збірки “Украинские народные напевы, положенные на фортепиано” (1860). У Глухові народився і творив Іван Кульжинський (1803 – 1884) – відомий цілою серією краєзнавчих нарисів (“Малоросійське весілля”, “Обжинки”, “Вечорниці”). До когорти яскравих особистостей кінця
Зроблені нею записи принесли їй славу видатного українського народознавця не тільки в Україні, а й у Європі. В “Киевской старине” за червень 1886 р. було опубліковано статтю П. Литвинової-Бартош “Как землянцы потеряли свою вольницу”, за березень 1899 р. – статтю “Закрутки і заломи”, де розповідалось про чаклунство в c. Землянка”, за травень 1904 р. – “К истории основопрививания в Малороссии”. Перу дослідниці належить також стаття “Криниця – богиня родючості у сіверян”.
Незавершеними залишились “Народний календар”, “Народна кухня”, “Ткацтво”.