Глосолалія | Українські твори

Глосолалія (грецьк. glossa – мова і lalein – говорити) – мовленнєвий потік з порушенням мовних нормативів, що проявляється під час ворожінь, замовлянь, магічних ритуальних дійств. Елементи Г. спостерігаються у мовленні дитини, котра не лише засвоює національний словник, а й активно займається словотворенням. На цю особливість звернув увагу В. Шкловський, обгрунтовуючи право футуристів на мовні експерименти.

Проблема Г. в художньому аспекті цікавила не лише авангардистів, а й поетів з тонким естетичним чуттям, наприклад, П. Тичину, котрий використовував її з притаманним йому збереженням естетичної міри, зокрема у філігранно евфонічному вірші “La bella Fornarina”: Гуляв над Тібром Рафаель В вечірній час в іюні. – Се сум, се сон, лелію льо, Льолюні я, льолюні Російські футуристи витворили свій варіант Г., названий “заумью”.

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Екзотика Екзотика (грецьк. exotikos – чужий, іноземний) – незвичайні для мистецтва та літератури культурні явища, які на тлі традиції вражають особливими, “нетиповими” якостями. Саме такими сприймалися...

Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як...

Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні...

Радянська література Радянська література – література радянського періоду, яка грунтувалася на засадах так званого творчого методу соціалістичного реалізму. Певним відповідником терміна “Р. л.” був термін “література народів...

Стилізація Стилізація (фp. stylisation) – свідоме наслідування творчої манери певного письменника, зовнішніх формальних ознак його стилю, певного фольклорного чи літературного жанру, стилю чи напряму. Так, вірш...

Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість...

Антитеза Антитеза (грецьк. antithesis – суперечність) – стилістична фігура в художній літературі та в ораторському мистецтві, що полягає у драматичному запереченні певної тези чи у вмотивованому...

Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних....

Естетичні категорії Естетичні категорії – визначальні, найзагальніші ціннісні поняття, що виражають посутні характеристики сприйняття, переживання, пізнання та поцінування людиною явищ дійсності і мистецтва, творення нового одуховленого світу...

Мадх Мадх (араб. – славлення) – панегірик, поширений в арабській доісламській ліриці. Спочатку М. призначався для прославлення чеснот певного героя чи роду, а з VI ст....

Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього...

ПЕРИФРАЗ Перифразом (грец. &;#960;ε&;#961;&;#943;&;#966;&;#961;&;#945;&;#963;Ι&;#950; – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи...

МЕТЛИНСЬКИЙ СЕМЕН МЕТЛИНСЬКИЙ СЕМЕН (псевд. Семен Родина, рр. нар. і см. невід.) – поет і етнограф. Брат А. Метлинського. Родом із Сар на Гадяччині. Вивчав народну обрядовість,...

Які строфічні форми використовував М. Рильський? Примітна ознака творчості М. Рильського – багатство строфічних форм. Найчастіше поет використовував чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням, як, наприклад, у вірші “Спинилось літо на порозі…”:...

Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину –...

Деякі зауваження про мову творів Григорія Сковороди Академік Д. Багалій відзначав: “Г Сковорода належить до найвидатніших людей свого часу. Він бувукраїнський поет, філософ, муж доброчинний із християн у цілковитому значенні слова. Йому...

Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії...

Маринізм Маринізм (лат. marinus – морський) – морська тематика в художній літературі, позначена не тільки естетичним переживанням морських краєвидів та життя моряків, а й часто поривом...

Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між...

Сонет 141 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР Мій зір тебе не любить, далебі, Усякого набачившись пороку. Та серце любить і не вірить оку, Сто сотень вад не бачачи в тобі. Ні голос...

Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи...

Сублімація Сублімація (лат. sublimo – звеличую, підношу) – перенесення творчої енергії із соціально та культурно осуджуваних теренів (зокрема, сороміцьких) на вищі, піднесені. Одними з перших зауважили...

Антропоніміка Антропоніміка (грецьк. dnthropos – людина та опута – ім’я) – розділ ономастики (галузь мовознавства, покликана вивчати назви родів, племен, націй, географічні назви та ін.), в...

Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння...

Деідеологізація Деідеологізація – процес вивільнення громадського життя, гуманітарних наук, літератури та мистецтва з-під засилля ідеології. Теорія Д. має сенс, якщо ідеологію розуміють як сукупність ідей, вигідних...

Гедонізм Гедонізм (грецьк. hidone – насолода)- філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, сенсом життя. Г. став наслідком довільного тлумачення вчення Епікура, який стверджував, що...

Екранізація Екранізація (від. фр. есran, букв.: заслін, ширма) – відтворення засобами кіно і телебачення творів іншого виду мистецтва (літератури, театру, в т. ч. опери, балету). Зводячись...

Турчиновський Ілля – Біографія Ілляя Михайлович Турчиновський (1695, Березань дата смерті невідома), письменник, народився у містечку Березані на Полтавщині в родині сотника. Учився в місцевій школі, потім у Києво-Могилянській...

Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів...

Твір на тему місячна ніч Українська місячна ніч. Неможливо передати усю її красу. Чорнильна пляма глибокого неба, на якому розсипані маленькі крихти далеких зірок та світить жовтий ріг місяця, що...