Лев Миколайович Толстой – це письменник, що зміг, описуючи сучасну йому епоху, проникнути глубоко в причини всіх явищ і зрозуміти характер причинноследственних зв’язків між ними. Вся творчість Товстого перейнята найглибшим психологізмом; розповідаючи про біографії й учинки героїв, характеризуючи властивості їхніх особистостей, письменник намагається не просто запропонувати читачеві портрет тої або іншої людини – він раскривает перед нами суть, виворіт, таємницю кожного відділового персонажа. Внутрішній мир кожного героя –
Звідси й основательность, цілісність персонажів добутків Л. Н. Толстого. Автор завжди намагається аналізувати мотивацію вчинків кожного героя.
Наприклад, у трилогії “Детство. Отроцтво. Юність” головний герой займається самоспостереженням – і за допомогою цього прийому автор розкриває читачеві причинно-наслідкові зв’язки между думками, принципами, переконаннями Николеньки і його вчинками. Завдяки можливості показати, продемонструвати читачеві щиросердечні переживання героя, автор домагається максимально
Внутрішній мир персонажів Толстого всегтак неоднозначний, письменник не прагне до однозначності й лаконічності створених їм характерів і образів Душевние метання, переживання, внутрішні діалоги – це ті інструменти, які допомагають авторові передавати всю багатоплановість художніх образів у кожному з добутків.
На відміну від персонажів Ф. М. Достоевского, які живуть у тьмяному, недружелюбному, вороже настроєному світі, персонажі добутків Л. Н. Толстого органічно вписуються в об’ємний, разноплановий, строкатий мир, що їх оточує. Основний принцип, яким Толстой керується в процесі створення художнього образа – це несовпадіння внутрішнього наповнення з його зовнішнім виражением. Гарні, ідеальні зовні персонажі часто оказиваются бездушними й цинічними, а некрасиві, неуклюжие люди – благодійними й душевно богатими.
Цю ситуацію ми бачимо на прикладі Вронского й Карініна в романі “Ганна Каренина”, елен і князівни Марьи в романі “Війна й мир”.
Для того, щоб краще, чіткіше, образніше передати настрій героїв, автор часто использует один зі своїх улюблених прийомів – додає якнайбільше побутових деталей, описів, небільших штрихів. Показова, наприклад, деталь, з який Толстой обрисовує відносини в сім’ї Берг (чоловіка й дружини, старшої дочки Ростових): поцілунок осуществляется – саме здійснюється! – таким чином, щоб не був пом’ятий новий мереживний комірець дружини. Толстій як би підказує читачеві: про які почуття можна говорити?
Ця сім’я побудована не на почутті, а на взаємовигоді й розрахунку.
Такого роду замальовки помогают домогтися більше ємного відбиття тих переживаний і настроїв, які домінують у тім або іншому епізоді добутку Саме завдяки вмінню образно й об’ємно передувать не тільки зовнішній вигляд героя, але і його внутрішній мир, Л. Н. Толстой назавжди ввійшов у когорту класиків росіянці літератури
(1 votes, average: 5.00 out of 5)