Історична концепція Л. Н. Толстого і її відбиття в романі “Війна й мир”

Весь роман Лева Миколайовича Толстого побудований на протиставленнях (згадаємо хоча б назва добутку). І у своєму розумінні історії Толстой відрізняється від традиційних істориків. Письменник не погоджується із усяким, хто вважає, що особистість визначає історичний процес. Ці твердження, у значній частині, опиралися на навчання Гегеля, що затверджував, що провідниками світового розуму є великі люди, які першими вказують те, що незрозуміло обивателеві, і тому часто через це страждають

На перший погляд, Гегель і його послідовники праві. Але

якщо розглянути події, описувані в романі, ми переконаємося у зворотному. Важко припустити, уважає Толстой, що по велінню однієї людини Наполеона вся Франція й країни, що примикають до неї, Європи рушили на Росію. Сучасні історики вважають, що головною причиною війни 1812 року є спроба економічного переділу миру Францією і її боротьбою зі своїм головним конкурентом Англією

Згадаємо, що в цей час дуже бурхливо розвивалися економічні відносини у всій Західній Європі. Росія встала на шляху Франції й повинна була бути покарана. На мій погляд, теорія Толстого дуже органічно вписується в ці подання.

Невідомі нікому

закони розвитку миру змушували найбільш розвинені країни конфликтовать між собою, і відбувалося це не тому, що Наполеон так захотів, а через те, що ці країни “не поділили” ринки збуту своєї продукції й захоплених колоній. Теперішнім творцем історії, по Толстому, є народ

Письменник говорить про два види народу: народ цілісна єдність, скріплена моральними традиціями життя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Історична концепція Л. Н. Толстого і її відбиття в романі “Війна й мир”