Державні нації дбають про те, щоб молоде покоління долучалося до власної історії. Нині з темряви віків проступають маловідомі досі або зовсім нові імена – величні тіні наших забутих предків. Сотні років від суспільства замовчувались або зникали невідь-куди свідчення про славетних українців, людей великої сили духу, справжніх богатирів української історії.
Одним із них є український гетьман Пилип Орлик. Життя його було складним і неспокійним. Гетьман-вигнанець, гетьман-емігрант…
Орлик походив із поважного чесько-українського
Після смерті Мазепи Пилипа Орлика обрали гетьманом. Цього ж дня було проголошено “Конституцію прав і свобод Запорозького Війська”. Цей документ став вищою точкою політичного мислення у вісімнадцятому столітті, бо фактично декларував в Україні незалежну республіку.
Це була одна з перших державних
Конституція Пилипа Орлика й нині вражає своєю актуальністю і високим правовим рівнем. Вона стала реальною моделлю вільної, незалежної держави, яка б грунтувалася на природному праві її громадян на свободу й самовизначення.
З пожовклих сторінок документа постає світ, що вражає уяву й видається неймовірним. В Україні триста років тому було створено одну з перших у Європі конституцій, а ми три століття потому не мали свободи!
Шістнадцять статей конституції передбачали: установлення національного суверенітету; визначення кордонів Української держави; забезпечення демократичних прав людини; визнання трьох гілок влади.
Цей документ проголосив права всіх верств населення України.
Визначальною рисою Орликової конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних
Державних актів, є пункти, що обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради – своєрідного козацького парламенту. У відносинах із закордонними державами, до яких звертався Орлик по допомогу в цій складній для України ситуації, він наголошував: “Ми не можемо дивитися байдуже на нещастя, яким віддана наша нація, на порушення її прав… Ми говоримо, що з допомогою Бога козацька нація буде обновлена у своїх правах”.
Ці слова й нині вражають болем за український народ, за його історичну долю.
Після смерті Пилипа Орлика його справу гідно продовжував син Григір. Нащадки гетьмана від шлюбу з графинею Оленою Ден-тевіль і досі живуть у Франції, дбайливо зберігаючи родинний архів. Цікаво, що від назви маєтності Григора Орлика під Парижем походить назва знаменитого аеропорту “Орлі”.
Можливо, що нащадки гетьмана-емігранта живуть і в Україні.
428 слів За І. Магрицькою
(1 votes, average: 5.00 out of 5)