Радник мавпячого царя Сугриви, могутній Хануман, наділений даром довільно змінювати свій вигляд, миттєво збільшився в росту, набрав у груди повітря, відштовхнувся й стрибнув у піднебесся. Він полетів на острів Ланку. Нарешті він побачив острів, що поростив квітучими деревами.
На ньому височіли білосніжні палаци, і весь він був обнесений кріпосною стіною.
Хануман довго любувався Ланком, потім проникнув у палац Равани, все внимательно оглянув, але ніде не міг знайти Ситу. Нарешті він побачив квітучий гай, охоронюваний грізними ракшасами.
Тут, ереди колонади білого храму, Хануман побачив красуню в порваному, брудному платті, майже без прикрас, але звабливо прекрасну.
…До нещасної самітниці з’явився могутній Равана і став спокушати її своїми мовленнями. Він благав її відмовитися від принижень убогості, пропонуючи розкіш і насолоди. Убита горем, Сита відповідала слабким голосом: “Зверни серце своє до власних дружин! Не спокушай мене скарбами. Я належу Рамі!” Розлютований завзятістю Сити і її сміливими мовленнями, Равана став загрожувати царівні смертю.
Зневіреного й змучена Сита
Хануман запропонував Ситі сісти до нього на спину й перелетіти через океан до Рами й Лакшмане. Але царівна відмовилася з остраху знепритомніти й упасти з висоти в бурхливі хвилі. Вона передала Рамі дорогоцінний камінь, що колись прикрашав її чоло, і попросила передати, що чекає від чоловіка допомоги.
Хануман ласкаво попрощався із Ситой. Але перш ніж покинути Ланку, могутній проводир мавп вирішив покарати злісних ракшасов і послабити міць десятиголо-вого Равани. Він зруйнував священний гай і, пролітаючи над вулицями Ланка, перетворив у руїни багато палаців і вбив незліченне число ракшасов. Демони підпалили Хануману хвіст.
Він застрибав по дахах, підпалюючи Ланку: “Столиця згоріла дотла, і ватажок мавпячий охоплений полум’ям хвіст погасив в океані”.
Упершись ногами у велетенську гору Аришта, Хануман видав жахаюче ревіння, потрясший Ланку, і, відштовхнувшись, злетів у небо. Не витримавши сили поштовху, гора зі своїми стрімчаками, лісами, водоспадами поринула в земні надра. Проробивши шлях над океаном, Хануман повернувся до своїх друзів.