Життя німецького поета і драматурга Ф. Шіллера – наче один із його драматичних творів зі стрімкими поворотами сюжету. Син полкового фельдшера завдяки своїм розумовим здібностям, великому таланту досяг високого рівня освіченості, творчого злету і популярності. На схилі літ здобув і дворянський титул. А початок його сходження був інтригуючим. 1773 року чотирнадцятирічний Фрідріх Шіллер був направлений на навчання у щойно створену герцогом військово-медичну академію.
За таке благо для вихідців із низів німецького бюргерства його батько
За це його було заарештовано і заборонено писати – хіба що твори на тему медицини. Довелося втекти з військової служби, щоб повністю присвятити себе улюбленій справі. Він стає “театральним поетом” в місті Мангеймі. Його драми здобувають шалену популярність.
Він подорожує, одружується.
В результаті з’явилися “Філософські листи” і низка цікавих есе. На філософські погляди Шіллера мав великий вплив Кант. Ось кілька думок Шіллера, що стали афоризмами: “Всесвітня історія – це всесвітній суд”, “Для хороших акторів не існує поганих ролей”, “Краще страшний кінець, ніж нескінченний страх”, “Справжня дружба правдива і відважна”.
Окрім філософської поезії, Шіллер писав ліричні вірші – короткі, пісенного характеру, що виражали особисті почуття. 1796 року поет заснував щорічник “Альманах муз”. Там друкував свої твори, а також, поезію Гете, з яким Шіллер дуже зблизився.
1797 рік для обох став “баладним”, обидва написали низку неперевершених балад (до нас вони дійшли у перекладах Жуковського).
Серйозне вивчення історії та філософії стало підгрунтям для написання Шіллером історичних та психологічних драм. У народній драмі “Вільгельм Телль” Шіллер використав швейцарську легенду про майстерного стрілка. Автор спробував показати не лише розвиток однієї людини, а й еволюцію цілого народу.
1805 року Йоганн Шіллер почав працювати над драмою “Дмитрій”, яка присвячувалася одній із трагічних сторінок російської історії. Проте драма залишилася незакінченою – 9 травня 1805 року видатний німецький поет, драматург і філософ помер, залишивши по собі геніальні творіння.