Могутня Римська імперія пала під натиском завойовників – готів, візантійців, норманів, іспанців…
Настали середньовічні часи – доба хрестових походів, лицарської поезії, готичних храмів, перших університетів.
В пам’яті народу не вмирав образ славетного Риму – республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною до складу Священної Римської імперії, яку очолював імператор з німецької знаті.
Флоренція
Данте брав активну участь у політичних подіях, входив до групи “білих” гвельфів, і коли влада у Флоренції перейшла до рук “чорних” гвельфів, поетові прийшлося стати довічним вигнанцем.
Вигнання стало для Данте трагедією. Він назавжди залишається патріотом-громадянином своєї держави, в публіцистичних і художніх творах висловлює свої погляди на можливість побудови справедливої і гуманної держави,
“Божественна комедія” – це своєрідний естетичний і етичний маніфест Данте, який сподівався, що читач подумки пройде через всі випробування і страждання, змальовані в книзі, і очиститься від гріхів, стане духовно вищим, гуманним, моральним.
Данте назвав свій твір “Комедією”, пояснюючи, що за нормами середньовічної поетики так позначається будь-яка оповідь середнього стилю із сумним початком і щасливим кінцем, написана народною мовою.
Слово “Божественна” додав до назви Дантівського твору його перший біограф і автор “Декамерону” Джованні Боккаччо, виражаючи своє захоплення і бажаючи наголосити на величному смислі поеми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)