Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.
Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти Під поглядом ненависті, притому Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять – в мрійництво не впасти, І думать – не творити думки культ, Якщо Тріумф,
Якщо стерпиш, як з правди твого слова Пройдисвіт ставить пастку на простих, Якщо впаде все, чим ти жив, і знову Зумієш все почати – і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному Поставить все на карту і програть, А потім – все спочатку, і нікому Про втрати навіть слова не сказать; Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі Усе згоріло, вигасло – лишилась Одна лиш воля – встоять в боротьбі; Як зможеш гідно річ вести з юрбою І з Королем не втратиш простоти. Якщо усі рахуються з тобою – На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини Снагою дум, енергією дій, Тоді весь світ тобі належить, сину, І більше: ти – Людина, сину мій.