Драма сатирів (грец. &;#948;&;#961;8&;#956;&;#945; &;#963;&;#945;&;#964;&;#965;&;#961;Ι &;#954;ό&;#957;, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували сюжети й дійові особи, запозичені з міфології, з комедійним жанром – сильний елемент брутального комізму.
Визначною рисою драми сатирів був хор, який зображав сатирів – лісових демонів з козлиними ногами із оточення Діоніса.
Становлення
Ймовірно, це робилося з метою зняти емоційне напруження у глядача. Значне місце у драмі сатирів посідала музика та сатирівський танок. В IV столітті до нашої ери жанр припиняє своє існування. Значення драми сатирів – у поєднанні “піднесеного” і “низького”.
Цей синтез дістає свій подальший розвиток у таких жанрах, як трагікомедія, трагіфарс тощо.