Про те, що людина сама постійно творить своє життя, народ склав прислів’я “Допоки зростаєш – дорогу життя прокладаєш”. Його справедливість я почав усвідомлювати лише останнім часом, коли став замислюватись над тим, якою людиною увіходжу в доросле життя, які риси маю в собі виховати, щоб жити гідно. І переконуюсь: поміж них має бути насамперед чесність і порядність.
Для того, аби виявляти високі моральні якості, не обов’язково очікувати якісь надзвичайні ситуації. Буденне життя теж повсякчас виховує нас, і це виховання починається
Якщо вдома й спалахує сварка, то швидко згасає, адже матуся не лише вміє прощати, а й сама зізнається у своїх помилках, ніколи даремно не звинувачує в якихось “гріхах”.
Батько своєю поведінкою спонукає мене до розвитку в собі багатьох чеснот. Однак найбільше він уразив мене постійною готовністю прийти на допомогу. І не має значення кому: рідній людині, колезі, незнайомцеві. Батьків колега й друг (офіцер Збройних Сил України) видав таємницю:
Зізнаюся: саме це й спонукало мене перечитати роман Пантелеймона Куліша “Чорна Рада”. Захоплений образом мудрого й відважного запорожця, на якого, справді, своїм лицарством схожий глава нашої сім’ї (було, що й батько ризикував життям заради порятунку друзів), я й сам почав змінюватися. Фізично міцний, витривалий, уже не хизуюся цими якостями, а прагну застосовувати їх задля допомоги слабшим однокласникам.
Та й під час ремонту вдома і в школі найтяжча робота лягає на мої плечі.
Однак трапляється, що я ображаюся на когось, іноді відступаю перед хамством. Але улюблений персонаж (звісно, Кирило Тур), а найчастіше мої рідні допомагають вийти зі скрутної ситуації. Та й сам шукаю шляхів до покращення взаємин, до самовдосконалення, адже життя не відкладають на потім.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)