Данте Аліг’єрі народився 1265 року у Флоренції. У ті часи в місті вирували активне політичне життя: боролися дві партії – гебеліни та гвельфи. Перші і них були прихильниками імператорського ладу, другі, відповідно, його протнивниками. Данте належав до так званих “білих гвельфів”.
Еволюція політичних поглядів Данте непроста, наприкінці свого життя він став прихильником гебслінів. Данте вів активне політичне життя, був громадським діячем. Його літературні твори часто відображали його роздуми над соціальною ситуацією, але мали й
За свої політичні переконання зазнав гонінь, змушений був покинути Флоренцію. Помер 1321 року у Равенні.
Усупереч традиції, свою поему Данте написав не латиною, а італійською, чим зробив її зрозумілою всім мешканцям Італії. Саме через творчість Данте і а інших митців доби Відродження італійська мова значно розвинулась, ставиш повноцінною літературною мовою. Міфологічні
“Божественна комедія” створена у жанрі “видіння”, тобто автор оповідає про ті події, які начебто бачив на власні очі. Це дає змогу зображувати нереальні події, надаючи їм пафосу реальності, робити свій твір символічнішим. “Божественна комедій. Данте – глибоко символічний твір.
Побудований як подорож героя Пеклом Чистилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Люди, що не зробили ані доброго, ані поганого за життя. Навіть бездіяльність Дайте вважає гріхом, адже відстороїюність, відсутність власного ставлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини.
Лихварі, скупі, грабіжники, хабарники. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У чому б не полягав їхній гріх (чи у надмірній скупості, чи у марнотратстві), Данте зображує цих людей в одному з кіл Пекла. Цей епізод вчить нас цінувати духовне, правильно ставитись до грошей, вміти визначати головне та другорядне в нашому житті.) Люди, що лестили. (Здавалося б, лестоші – лише слова, але автор вважає це великим гріхом, розміщуючи улесників в одному з кіл Пекла, зауважмо, не в перших колах!
Гідність людини, що не дозволяє їй лестити та при нижувати себе, була однією з найбільш поцінованих рис людини за часів Відродження. Данте сповідує ідеали гідності, чесності у стосунках з іншими людьми. Але ця прямота і чесність має бути в межах стриманості, адже люди, що надто гнівались на своїх ближніх також зазнали пекельних мук.
Єретики, духовенство. Данте не боїться змальовувати у своєму Пеклі духовенство, яке торгує посадами, зраджуючи гідність духовного сану. Глибоко віруюча людина, Данте вважає, що священики мають бути зразком для своєї пастви.
Нечесних представників духовенства він розміщує усвоєму Пеклі.
Зрадники. Зрадники спокутують свій гріх вічними муками в одному зостанніх кіл Пекла. Звідси ми доходимо висновку, що сам Данте вважав зраду одним із найтяжчих людських гріхів.
Змалювання тих чи інших гріхів у “Божественній комедії” грунтується не лише на релігії, а й на неписаних законах людської поведінки, на одвічних моральних засадах людського життя.
Люцифер, Іуда, Брут, Кассій. У своєму творі Данте описує безліч образів відомих історичних осіб, образів біблійних та міфологічних. На сторінках”Божественної комедії” ми зустрічаємо образи античних і середньовічних поетів, мислителів, правителів та священиків, міфологічні образи Харона, Мінотавра та інші.
Люципера, втілення світового зла, Данте зображує па самому дні Пекла, поруч із ним – найбільші зрадники за всю історію людства: Брут, Іуда.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)