Діалектизми (грецьк. dialektos) – слова або словосполучення у літературній мові, що не входять в її лексико-семантичну систему, а належать лише певному говорові (діалектові) загальнонаціональної мови. д. є лексичними (бульба, бараболі, крумплі – “картопля”), словотвірними (веселиця, веселівка – “райдуга”), семантичними (босий кінь – “непідкований”, жолоб – “ущелина в горах”), фразеологічними (тиць, пиць – і розвиднілося, “приший кобилі хвоста”). Окрему групу становлять д. етнографічні – слова, що називають реалії, притаманні побутові носіїв окремого якогось говору (кептар – “одяг”, колиба – “курінь”). Письменники використовують д. у художніх творах із найрізноманітнішою метою, в тому числі й для збагачення словникового нормативного фонду: “На обривистім спохові Чорної гори побачив данко двох людей” (І.
Франко), “Всі вони у розпуці, бо земля спісніла та не родить, а лише з’їдає мужицьку силу” (М. Черемшина).
Українські шкільні твори:
- ДІАЛЕКТИЗМИ Діалектизми (від грец. διάλεκτοζ – говір, наріччя) – це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами....
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л....
- Інверсія Інверсія (лат. inversio – перевертання, переставляння) – одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови....
- Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ VI варіант У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без...
- Генологія Генологія (грецьк. genos – рід і logos – вчення) – розділ у теорії літератури, присвячений дослідженню літературних жанрів (родів, видів). Термін Г. запропонований французьким ученим...
- Яка роль тропів у художньому творі? Художня література змальовує життя в яскравих образах. Ії інструмент – слово, яке може мати пряме і переносне значення. У ньому також розрізняють основні та вторинні...
- Символізм в літературі Символ – (від давньогрец. Symbolon – знак, прикмета) – багатозначний алегоричний образ, заснований на подобі, схожості або спільності предметів і явищ життя. У символі може...
- Твір на тему: “Нецензурна лексика” У житті кожної людини трапляються розчарування, неприємності, негаразди і тому подібні ситуації. Кожен звик реагувати на це в своєму стилі, але деякі схожості в реакції...
- “Нецензурна лексика” У житті кожної людини трапляються розчарування, неприємності, негаразди і тому подібні ситуації. Кожен звик реагувати на це в своєму стилі, але деякі схожості в реакції...
- ПРО СЛОВЕСНИЙ МАЛЮНОК 1 СЛОВЕСНУ ДЕТАЛЬ Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ПРО СЛОВЕСНИЙ МАЛЮНОК 1 СЛОВЕСНУ ДЕТАЛЬ Письменники описують словами різні явища природи, події чи предмети, щоб читач уявив...
- Станьмо на сторожі слова! Т. Г. Шевченко поставив своє вогненне слово на сторожі “малих отих рабів німих”. Важко навіть уявити, якими б ми були без його поетичного слова… Та...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Дмитро Білоус ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане...
- Поетичний синтаксис в українській літературі Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають їй емоційної виразності: граматичне оформлення речень; порядок слів у реченні; оформлення...
- Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? I. Шевченко – визначна постать в українській літературі. (Майстер художнього слова, справжній патріот, син України.) II....
- Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони...
- Твір на тему: Мандрівка в минуле. Національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він...
- Літературознавці про значення творчості Шевченка Літературознавці про значення творчості Шевченка Тараса Шевченка не випадково визнано фундатором нової українсь кої літератури. Хоча деякі тенденції її розвитку вже можна було побачити в...
- Локальний прийом Локальний прийом (лат. localis – місцевий) – застосування в художньому творі зображально-виражальних засобів, тісно пов’язаних з місцем дії у сюжеті, розглядається як прояв місцевого колориту...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом,...
- “Знання багато місця не займає” У нашому житті є багато приказок і прислів’їв. Іноді люди приділяють їм належну увагу, але буває і так, що певна народна мудрість стає для людини...
- “Література – це керування людського розуму людським родом” (В. Гюго) 7 клас ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЗРАЗКИ ТВОРІВ “Література – це керування людського розуму людським родом” (В. Гюго) Думаю, що не помилюся,...
- Якою має бути сучасна мода? Мода – це один з найцікавіших проявів потягу людини до краси. Мода буває різною, але кожна з її форм тяжіє до втілення індивідуальних уявлень про...
- Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Різдво Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми:...
- Ампліфікація Ампліфікація (лат. amplificatio – збільшення, розширення) – стилістичний прийом у художній літературі для підсилення характеристики, доповнення і збагачення думки за допомогою нагромадження однорідних мовних засобів...
- “Веди, Біблія, Коран – невичерпне джерело образів для світового мистецтва” Як би хто не думав, але основним джерелом для створення прекрасних творінь світового мистецтва є людське натхнення. Якщо людина постійно натхненна, їй хочеться творити, ділитися...
- Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали...
- Внутрішній монолог Внутрішній монолог – різновид монологу, в якому передаються внутрішні переживання персонажа замість опису зовнішніх реальних подій, ситуацій, що викликають ці переживання. Стилістично В. м. оформлюється...