Детальний Аналіз “Страшні слова, коли вони мовчать” Костенко

” Страшні слова, коли вони мовчать ” аналіз твору – тема, рід літератури, жанр, мотив, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури : філософська лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Мотив: ліричного роздуму про суть мистецтва, роль слова в житті людини.

Віршовий розмір: ямб.

Художньо-стильові особливості: велика відповідальність митця перед людьми за свої слова, творіння, адже до нього прислухаються, йому вірять. Як важливо сказати щось своє, неповторне, вагоме, яке б зачепило душу людини,

підтримало її, розрадило. Ліна Костенко переконана: якщо ти справжній поет, то твоя “поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”.

Ці слова, які є головною думкою поезії, стали афоризмом. Хай буде напружена праця душі, муки творчості, щоб знайти оте єдине, неповторне слово, яке залишиться в пам’яті й у серцях людей.

Художні засоби: Оксиморон (слова мовчать); Епітети (страшні слова, безсмертний дотик); Метафори (слова мовчать, причаїлись); Антитеза (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо.

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого

їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші. Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4.00 out of 5)

Детальний Аналіз “Страшні слова, коли вони мовчать” Костенко