Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до бою Ряди уславлених полків, І вершників, і скакунів. Люблю я бачить, як погнав Юрбу озброєний загін, Як мчать отари серед трав, А військо лине навздогін.
І видно над рікою, Як замок між гірських горбів Обложений з усіх боків, І темною габою
Шеренги мерехтять бійців, Що виглядають між ровів. До серця рицар той мені, Що, першим кинувшись у бій, Летить безстрашно на
Рискує головою,- Складу тому свій кращий спів, Хто йде вперед на ворогів! Тріщать шоломи і щити Від палиць і мечів дзвінких.
Рідіють воїнів ряди, Не стримать коней бойових Уздечкою тугою. Хто честь свою не поганьбив, Той сповнений під час боїв
Турботою одною – Щоб якнайбільш стинать голів. Хоробрих надихає гнів! Це дороге життя мені, І не люблю я пить і спать.
Люблю гук сурем на війні І ржання коней пізнавать З атакою новою; Мене сп’яняє блиск мечів, Як вороги із-за скарбів Воюють між собою, Приємно бачить між мерців Шмати подертих прапорів. Барони! Жить війною
Нам краще, ніж на схилі днів Закладом селищ і ланів. Мій Папіоль, з тобою
Я передам без зайвих слів, Щоб Так-і-ні у бій нас вів. Переклад М. Терещенка