Чи можна вважати Соню марноцвітом?
На перший погляд, Соня – не найпомітніший образ роману “Війна і мир”. Але згодом, уважно читаючи роман, розумієш, наскільки психологічно точні спостереження відображають цей образ.
Соня живе в родині Ростових, і її роль зобов’язує пристосовуватися до законів цієї сім’ї. На жаль, саме пристосовуватися, бо того щирого тепла і доброти Ростових вона так і не набула. Здається, вона зовсім позбавлена емоцій. Досить пригадати її поведінку тієї ночі в Отрадному, коли Наташа запрошувала її помилуватися
Вона говорить, що кохає Миколу Ростова, але за цими словами немає почуття любові. Толстой вважає, що її жертовність – це похмура жертовність-розрахунок з прихованими егоїстичними мотивами. її жертовність не була наслідком душевного поруху, глибокого кохання. Це був наслідок дрібного розрахунку, очікування нагороди: “Она с радостью сознавала, что она, жертвуя собой, этим самым возвышает себе цену в глазах себя и других и становится более достойной Nіcolas”.
Коли ж від неї справді забажала жертовної відмови графиня Ростова,
Адже шлюб із Долоховим міг би дати їй, можливо, сімейне щастя. Та егоїстичне прагнення думати лише про свої почуття і надії призвело до краху її життя і ледь не коштувало життя Миколаю, якого вона буцімто любила.
Таким чином, Л. Толстой, змальовуючи характер Соні, засуджує егоїзм і байдужість і стверджує, що таке життя – це життя марноцвіту.