Центральний персонаж повести Толстого “Холстомер”

Об’єкт зображення в повісті – табун коней, людям у ній відведена другорядна роль. Табун – це метафора сучасного суспільного організму, і тому коні тут олюднені, наділені людськими почуттями: жорстокість і жалість, веселощі й смуток, заздрість і гордість, безтурботність молодості й похмура свідомість своєї старезної старості

Найбільше олюднений головний персонаж Холстомер чий життєпис займає майже всю повість. Товстої прагне створити образ живий, зримий, конкретний. Зовнішність X. описана докладно й докладно: “мерин був росту

великого – не менш двох аршинів і трьох вершків, частиною він був вороно-пегий, але тепер вороні плями стали грязно-бурих кольорів вираження особи було строге-терпляче, глибокодумне й страждальницьке”.

Він покалічений побоями, страшно худий, у нього опухла й гнійна болячка й вовна сторчма. Але незважаючи на огидну старість цієї шкапи, знавець відразу дізнавався, що це була у свій час чудовий кінь. “Глибоко уявний” образ X. (він же “Мужик Перший син Баби”) синонім російського хлібороба, створений письменником, що затверджує релігійно-моральну філософію буття

У долі X. відбито долю потоптаного,

приниженого, поневоленого “мужика”, доля якого – “приниження, праця, приниження, праця”. “Я був пегий, – повідомляє про себе X., – я був мерин, і люди уявили собі про мене, що я належав не Богу й собі, як це властиво всьому живому”. І тільки тому, що він пегий, до нього ставляться як до речі, з якої роблять купчі угоди. Пежина – це знак, що наочно викриває умовність і порочність розподілу божого миру на окремі стани, шари, касти, групи з різними правами й типом існування. Після случившегося з X. “дивного нещастя”, що стало для нього “рішучим переворотом”, він усвідомив жорстокість і безглуздість понять: “мій, моя, моє, які говорять про різні речі, суті, предмети, навіть про землю, про людей і про коней”.

Драматична Історія “одного коня”, складена письменником, – апофеоз конягам, чиї “божі життя” були віддані праці, покірному служінню людям. Навіть після смерті вони продовжували служити добру, беручи участь у вічному круговороті життя

Образу X. протипоставлено відчайдушного, безтурботного, веселого гусара Серпуховский, що перетворився в нікчемного пана-паразита, що жив за рахунок роботяг, таких, як X. Товстої використав наївними, відстороненими, незамутненими упередженнями й помилковими постулатами свідомість X., щоб оголити абсурдність і протиприродність соціального порядку, що визнає право власності, насильство, сваволя, гноблення

(2 votes, average: 3.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Центральний персонаж повести М. А. Булгакова “Собаче серце” Професор Преображенський хірург, світило світового значення. Його літературними побратимами є Базарів, Лопухів, Кірсанов. Так само як вони, професор Преображенський – прихильник філософії розумного егоїзму, раціоналіст,...

Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне...

Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский....

Троекуров центральний персонаж повести А. С. Пушкіна “Дубровский” Троекуров – реально, що проживав у Нижегородському повіті поміщик, що володів величезними вотчинами. У характері персонажа також багато чорт двоюрідного діда Пушкіна – генерал-майора Петра...

Вронський – центральний персонаж роману Л. М. Толстого “Анна Кареніна” До роману Толстого прізвище В. зустрічається в начерку А. С. Пушкіна “На розі маленькій площі”, що послужив авторові одним з джерел задуму твору. Обставини життя,...

Центральний персонаж комедії И. С. Тургенєва “Місяць у селі” Образ Ракітіна позбавлений фабульної напруженості, розмови переважають над драматичною дією. Зображуючи неквапливий плин життя, Тургенєв зосереджує увагу на інтимних конфліктах приватної особи. Образ Ракітіна існує...

Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності...

Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає...

Центральний персонаж роману “Сатирикон” Трималхион являє собою тип богача-вольноотпущенника, з усіма особливостями цього роду людей, з погляду утвореного й тонкого аристократа. Погана схоронність добутку (від якого дійшла до нас...

Центральний персонаж комедії Чехова “Вишневий сад” Образ Фірса старого вірного слуги Гаевих, містить у собі індивідуально-психологічне й історико-символічне значення. Стародавня ліврея й білі рукавички Фірса така ж пам’ять про минуле, як...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазовы” Смердяков слуга поміщика Федора Павловича Карамазова, його незаконнонароджений син від міський юродивой Лизавети Що Смердить (звідси відбувається й прізвище, що визначило в якімсь ступені головні...

Центральний персонаж роману “Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский” Спокушений обіцянкою Дон Кихота одержати в подарунок один із завойованих островів і стати губернатором, бідний селянин Санчо Панса залишає дружину й дітей і як зброєносець...

Центральний персонаж драми Сухово-Кобылина “Справа” Тарелкин уособлення “нової” Росії, нової моралі, вираження нігілістичного світогляду. Тарелкин людина, здатний на всі (“з мертвого зняв би шкіру”), готовий на будь-який злочин, але фатально...

Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М....

Тригорин центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Чайку” Лінія Тригорина в комедії як би нарочито знижена, прозаизирована. Його особистість позбавлена всякого ореола “знаменитого письменника, улюбленця публіки”. Т. ходить в “рваних черевиках і штанах...

Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна” У царя Дашаратхи довгий час не був спадкоємця; після багатьох жертвоприносин чоловік і жінка пануючи – Кауша-лья, Кайкейи й Сумитра народили йому чотирьох синів: Раму,...

Фірс – центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Ф., старого вірного слуги Гаєвих, містить у собі індивідуально-психологічне та історико-символічне значення. Його “літературна родовід” (Савельіч в “Капітанської дочці” А. С. Пушкіна; Захар в...

Центральний персонаж драми Островського “Гроза” Кабаниха належить до тих владним і сильним натурам, які усвідомлюють себе охоронницями “порядку”, споконвічних норм і правил життя: Кукушкина (“Дохідне місце”), Уланбекова (“Вихованка”), Мурзавецкая (“Вовки...

Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й. В. Гете “Фауст” Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й.-В. Гете “Фауст” (частина перша – 1806, друга завершена в 1831). М. Гете мало схожий на диявола народних легенд і...

Центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Син короля-звіздаря, жорстокий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат На прізвисько Золотий Спис з’являється на початку 2-й глави “у білому плащі із кривавою підбивкою, що шаркає...

Зосима – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови Це згадка вказує на близькість двох образів, що відбили прагнення Достоєвського відобразити фігуру сучасного подвижника і вчителя-християнина (раніше ця задача вирішувалася при створенні образу Тихона...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот” Парфен Рогожин – одна з найтрагічніших фігур у російській літературі. Спочатку – битий власним батьком купчик у смазних чоботах і кожусі, потім – мільйонер, байдужий...

Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви...

Центральний персонаж комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Якщо шукати в характерах п’єси классицистические, а через них і античні прообрази, то Скалозуб відповідає “хвалькуватий воїн”, популярна маска римських комедій, втілена в знаменитому “вежі...

Яго центральний персонаж трагедії Шекспіра “Отелло” Яго центральний персонаж трагедії У. Шекспіра “Отелло” (1604), поручик на службі в Отелло. По натурі хам і плебей, змушений бути в служінні в “мавра”, ненавидячи...

Центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пимон герой однієї сцени, п’ятої картини трагедії. Роль П. відносно невелика. Однак функція цього персонажа в розвитку сюжету, у зчепленнях ідей, образів – важлива й...

Центральний персонаж драми А. П. Чехова “Три сестри” Барон Тузенбах німець, щообрусів, народжений у Петербурзі, “холодна й дозвільному”, – сама щаслива людина в п’єсі. Він гостро почуває “рубежность”, “переломність” теперішнього часу й всією...

Тарелкін – центральний персонаж драми А. В. Сухово-Кобиліна “Дело” В ієрархії “Дела” Канді Касторовіч Т. належить до категорії “Сили”. Колезький радник, наближене особа Варравіна – правителя справ всього відомства, Т. – важливий персонаж в...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча й не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховенского з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. И. Герцена Тимофій Миколайович Грановский (1813-1855). Джерелом відомостей...

Ієшуа Га-Ноцрі центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Образ Ісуса Христа виникає на перших сторінках роману в розмові двох співрозмовників на Патріарших ставках, один з яких, молодий поет Іван Бездомний, склав антирелігійну поему,...