Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й наказував гвардії сльозівців карати тих, хто сміється.
Дядько Лоскотон Але в тому диво-царстві, Зневажаючи закон, Жив у мандрах і митарстві Добрий дядько Лоскотон. Він приходив кожний вечір – Хай чи дощ іде, чи сніг – До голодної
Там, де він з’являвся, панував сміх. Тому гвардійці царя полювали за ним. Арешт Лоскотона Розізливсь тоді Плаксій – Цар країни Сльозолий. Гнівно він іукнув із трону: “Гей, ледачі сльозівці!
Хто впіймає Лоскотона, Буде муж моїй дочці!” Підлий капітан Макака спіймав Лоскотона і привів у Плаксоград. Весілля в палаці Лоскотона посадили За вузенькі грати, А в палаці порішили: – Час весілля грати… – Плаксій радів, що схопив Лоскотона й пишався собою та зятем. Звільнення Лоскотона
Лоскотон залоскотав Плаксія – той лопнув і помер від сміху. Його сімейство розбіглося хто куди. А Макака-забіяка З’їв себе із переляку. Так веселий Лоскотон Розвалив поганський трон.
Сам же він живе й понині, Дітям носить щирий сміх В розмальованій торбині, В пальцях лагідних своїх.
VK. init({apiId: 2798153, onlyWidgets: true}); VK. Widgets. Comments(“vk_comments”, {limit: 20, width: “790”, attach: “*”});
(2 votes, average: 3.50 out of 5)