Дмитро Павличко – Пісня про Україну

До Дніпра я приходжу вмивати свій зір, Щоб у темряві дух мій не згас. І вдивляється в очі мені з-понад зір,

Наче батько, суворий Тарас.

Приспів: Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно, І гойдається в даль степову. Україно, моя Україно,

Я для тебе на світі живу!

Як зірниця, що впала в нічну не проглядь, Я без тебе загину в імлі, А твоєю любов’ю я можу обнять

Всі народи й племена землі.

Приспів.

Над тобою стояла ворожа яса, Ти ридала в невольничім сні, Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза, І лишила безсмертя мені.

Приспів.

Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго, У простори братерства зліта, Де сіяє дорога народу мого,

Наче пісня твоя золота!

Приспів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Дмитро Павличко – Пісня про Україну