“Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря” Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря, Дорогой уважаемый милая но неважно Даже кто, ибо черт лица, говоря
Откровенно, не вспомнить уже, не ваш, но И ничей верный друг, вас приветствует с одного Из пяти континентов, держащегося на ковбоях;
Я любил тебя больше, чем ангелов, и самого, И поэтому дальше теперь от тебя, чем от них обоих; Поздно ночью, в уснувшей, долине, на самом дне, В городке, занесенном снегом по ручку двери,
Извиваясь ночью на простыне – Как не сказано ниже по крайней мере-
1975-76 “Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада…” Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада, Вельми поважаний, люба, це не так вже важливо
Навіть хто, не зарадить жодна порада Згадати обличчя, вже не ваше, можливо, Нічий вірний друг вас вітає з одного Із п’яти континентів, що пливе на трьох ковбоях; Я любив тебе більше, ніж ангелів і самого, І тому тепер я далі від тебе, ніж від мене оті обоє; Глибокої ночі в заснулій долині, на дні,
В містечку, по клямку засніженім щільно, На ліжку звиваючись в несонному сні – Так не скажеться нижче або довільно – Ревне “ти” поглинають подушки мої За морями, яким ні кінця, ні краю, В темноті всім тілом риси твої, Як причинне дзеркало, відбиваю. Переклад І. Лучука
(2 votes, average: 3.50 out of 5)