“Без бажання все важке, навіть найлегше” за афоризмом Г. Сковороди

Григорій Савич Сковорода заслужено вважається видатною постаттю в українській літературі. Зараз з упевненістю можна сказати, що цей філософ і письменник випередив свій час: він випередив художньою довершеністю своїх байок, прозових творів і трактатів, випередив змістом і формою поетичних творів. Але, на мою думку, головнішим є дещо інше.

Не підкоряючись плину своєї доби, Г. Сковорода, насамперед, випередив свій час своїми філософськими думками, світосприйняттям і поглядами.

Головною темою філософських поглядів Г. Сковороди була ідея

так званої “сродної” праці. Спостерігаючи, що відбувалося у побуті і тогочасному суспільстві, видатний філософ знайшов, на його думку, причину усіх проблем, що супроводжували його в житті. Письменник бачив багато талановитих селян, які б могли стати видатними музикантами, письменниками, поетами або художниками, але усе життя примушені були працювати у полі. До того ж, більшість часу вони працювали не на свою родину, а на пана.

Не менш часто Г. Сковорода бачив і бездарних чиновників, які керували цілими містами чи обіймали інші високі посади, не маючи при цьому ані бажання приносити людям користь, ані освіти,

ані хоча б якихось здібностей. Керувала ними лише жадоба до влади і грошей.

Я дуже люблю читати, особливо гортати сторінки збірок афоризмів, адже в цих висловах у більшості своїй криються глибокі думки, які примушують мене замислитися над тим чи іншим життєвим питанням. Не менш я люблю дотепно і влучно процитувати в розмові вислів якого-небудь відомого діяча. Але хто ж ці люди, які так мудро висловлювалися і як навчитися розуміти слова філософів? Я вважаю, що не обов’язково читати філософські трактати аби вивчати біографії мислителів.

Для того, щоб розуміти сенс афоризмів, достатньо навчитися сприймати їх душею і серцем. В будь-якому випадку, так можна навчитися розуміти афоризми видатного українського письменника і філософа Г. Сковороди.

Мені дуже подобається вислів Г. Сковороди “Ні про що не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – стан душі, а життя – це рух”. Я думаю, що багато хто з нас не раз у своєму житті потерпав через байдужість інших. Навіть у Кримінальному кодексі передбачається покарання за так звану “злочинну бездіяльність”, яка може стати не тільки причиною нещастя, а навіть загибелі людини.

Отже, бездіяльність буває навіть злочинною, і мені дуже прикро бачити поряд з собою людей, які замість рішучих дій говорять: “Моя хата скраю”. До речі, подібний вислів є і в літературній скарбниці відомого руського письменника Льва Толстого: “Вічно боротися і кидатися, а спокій – душевна підлість”.

Ще один відомий вислів Г. Сковороди звучить так: “Без бажання все важке, навіть найлегше”. На мій погляд, у цих словах письменника проглядається ідея “сродної” праці. Адже й справді, якщо людина займається справою, яка їй не подобається, результати такої роботи будуть дуже поганими. І навіть найлегшу справу без бажання досить важко осилити – це знає кожен з нас.

Будь-яка робота, яка не лежить до душі, не може принести ні гарних результатів, ні задоволення.

Постать Г. Сковороди постає на межі давнього та нового етапів розвитку української літератури і культури. З покоління в покоління передаються розповіді про життя та творчість цього видатного українського філософа, просвітителя і письменника. За що б він не брався, усе намагався робити по-новому, і ставився до будь-якої справи з принциповістю і відповідальністю.

Не потрібні були Г. Сковороді багатства і високі посади, почесті й слава. Він волів жити за совістю, а головне – завжди залишатися незалежним і вільним, завжди бути самим собою. Великий український філософ обрав шлях свободи духу і шлях втечі від світу зла. Г. Сковорода так і не дався у спокусливі сіті “лакомства нещасного” і великого багатства.

Мабуть саме тому й написані на його могилі дивні, але характерні для Г. Сковороди слова: “Світ ловив мене, та не спіймав”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Без бажання все важке, навіть найлегше” за афоризмом Г. Сковороди