Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні.
Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується.
Мати проказує молитву, Семен повторює, але думає про своє. Раптом бачить, що сусідський пес підкрадається до їхньої комори, хлопець говорить про це матері, і та вихором вискакує за двері.
Семен озирається по хаті, знаходить батьків недопалок
Семен гірко ридає і йде в кропиву за клунею. довго плаче-гуде й думає, як помститися матері.
Спочатку думає, що краще йому вмерти, щоб мама пожалкувала, малює в уяві жалісливу картину, потім передумує і мчить на луг, куди його кличуть квітки. Лягає горілиць і дивиться. Комар йому здається журавлем, стеблина трави – гіллястим деревом, а власне підняте коліно – горою.
У небі гуде волохатий джміль, пахне квітник-ліс і чуються радісні передзвони нового паламаря. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Хлопчик Семен сповнений
Багата фантазія допомагає йому побачити замість квітів густий ліс, комара уявити журавлем, почути могутній, радісний передзвін природи.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)