Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО

6 клас

(за уривками з повісті “В бур’янах”)

І варіант

Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами.

У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса.

Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила у злиднях. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, у дірках, стояла

вона край села, як примара.

Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в поле, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину. Тарас слухав ці невеселі оповіді, а на серці наче камінь лежав: так стискав його жаль. Справжнім святом був прихід кобзаря. Спів кобзаря, слова про героїчне минуле українського народу змушували хлопчика замислюватися над життям.

Ось як описує цей епізод Степан Васильченко: Тарасові “завмирало чогось маленьке серце. А після виступу кобзаря чув він гомін дорослих:

“Народ терпить, а як терпець увірветься – хай тоді не просять – не помилують”. Після сходин Тарас грався в гайдамаків: рубав бур’яни лозиною, ніби панам голови стинав.

Пізніше Тараса віддали в навчання до дяка. Саме тут хлопчик вперше відчув потяг до малювання й словесної творчості. Цей потяг був непереможний та жагучий: “Хлопцеві мріялась позолочена книжка, в яку він по своїй вподобі вписував би вірші”.

Але дуже важко бути щасливим у нещасливому світі. Від непосильної праці та злиднів померла мати. Згодом помер і батько. Діти лишилися з мачухою.

Тарас був “упертий, правдивий і гарячий”, і тому, не захотівши миритися з несправедливими наріканнями мачухи, подався світ за очі. Після цього почалося не життя, а справжня мука. Хлопець був у дяка не лише за школяра, а й за наймита. Тарас ходив завжди голодний, босий і простоволосий взимку й влітку, у полатаній сорочці.

Коли припадала хвилина, хлопець забирався в бур’яни й співав про тяжку долю сироти, про несправедливість та злидні, що існують у світі.

Повість Степана Васильченка “В бур’янах” глибоко вражає своїм драматизмом. У дитинстві Тарас Шевченко знаходився у нелегкому становищі. Але його доля була типовою для більшості українців у той час.

Пройде зовсім небагато часу, і колишній дяків наймит, що ховався в бур’янах, підійме свій могутній гнівний голос, і луною розкотиться по світу святе Кобзареве слово.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО