9 клас
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО
Бароко як синтез традицій
Зрозуміло, що ніщо не виникає на порожньому місці: у будь-якого явища завжди є підгрунтя, джерела, які підживлюють своїми чистими струменями нове. Так сталося і з бароко.
Ця літературно-історична доба, літературний напрям живилися від двох величних і величезних епох – Середньовіччя та. Відродження.
Що ж взяло собі від них бароко? Які нові мистецькі відкриття з’явилися від синтезу, а інколи й протистояння двох попередніх епох?
У добу Середньовіччя
Отже, цілком зрозуміло, що доба бароко почала зображувати Людину у складних стосунках з Богом.
Поширення християнства у добу Середньовіччя змінилося в добі наступній відродженням інтересу до античності, отже, до язичництва. Зважаючи на те, що все нове прокладає собі шлях через боротьбу, доба Бароко об’єднала в собі елементи двох релігій, відкриваючи цим нові художні можливості для митців. Культ Бога в Середньовіччі та культ Людини Відродження дали світові небачену
Цю віру дослідники вбачають у мистецтві Бароко.
Нерозгадані таємниці Всесвіту, які намагалися розкрити митці Середньовіччя, і віра в Єдність, гармонійність світу Відродження – цей духовний досвід людства двох епох штовхав митців Бароко протиставляти духовне буття земній марноті, і новою силою шукати відповідей на таємниці життя. Митці Бароко спробували використати досвід минулих поколінь ще й для того, щоб примирити розум і віру. Як відомо, саме Середньовіччя навчало людину опиратися на віру, в той час як Відродження вірило у людський розум.
Бароко об’єднало світські та релігійні мотиви, ускладненість готики Середньовіччя з простотою та гармонійністю форм Відродження. Це зумовило збагачення форм, їх різноманітність, інтеграцію.
Отже, все вищесказане доводить, що бароко створювалося як синтез традицій двох попередніх епох.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)