Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко слугують для них стоянками. Саме шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека й морози.
Щоправда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко вищать гальма, і на шосе боляче дивитися. Цим літом, схоже, справа з дорогами
Прийшла бригада робочих в уніформах жовтогарячого кольору, підійшла колона дорожньої техніки – і робота закипіла. Щоправда, не по суцільній трасі, адже машини мають якось їхати.
Робітники за допомогою вібраційних відбійних інструментів знімали асфальт шар за шаром. А ще його знімали за допомогою дорожньо-будівельних машин, оснащених спеціальними фрезами. Зняті шматки полотна за допомогою екскаватора завантажували у самоскид і вивозили.
Потім підключався до роботи грейдер – машина для профілювання доріг, а згодом почали прибувати самоскиди з гарячим асфальтом. Цю
Від нього йшла пара, він був гладеньким, красивим, тьмяно виблискував на сонці. Через деякий час трасу біля; нашого семиповерхового будинку важко було впізнати. Дорожнє вбрання було ні диво рівним і гарним. Воно гармонійно поєднувалося з високими старими тополями, що росли на узбіччі траси.
Здавалося, що наш будинок поруч з оновленою трасою виглядає ще величніше.
Дорожники перейшли далі, на нові ділянки. Тепер біля нашого і сусіднього будинків автомобілі й тролейбуси безперешкодно рухаються в своєму напрямку!
(2 votes, average: 4.00 out of 5)