Арго (франц. argot – жаргон) – І. Соціальний різновид мови, який характеризується вузькопрофесійною або своєрідно освоєною загальновживаною лексикою, що має елементи умовності, штучності і “таємничості”. А. існує на базі загальнонародної мови, зокрема її граматики, але використовує слова з інших мов, діалектів та штучно створені; відрізняється деякими граматичними формами та окремими особливостями вимови. А. – мова замкнутих соціальних груп, яка функціонує як засіб відокремлення групи від іншої частини суспільства для приховання
Слова і вирази А., використовувані в загальнонародній мові, називаються арготизмами: “блатний”, “по блату”, “стояти на шухері”, “кімарити”, “шкет”, “шмон” та ін. Вони, втрачаючи системні зв’язки з іншими словами А., зберігають експресивність.
А зловлять хатраки, то також що? Заведуть на дідівню, кобзнуть там чи й не кобзнуть, та й по всій історії” (І. Франко. “Хлопська комісія”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)