9 клас
КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ
ЗРАЗОК ТВОРУ
Античність – взірець для наслідування для класицистів
Античність недарма називають колискою європейської культури. Досягнення ми ї доби визначили не тільки подальший розвиток людської цивілізації, а й формування духовних цінностей європейців – літератури, мистецтва, філософської думки тощо. Розповідати про це можна довго, але наразі йдеться, про вплив античності на розвиток
Загальновідомо, що драма зароджується саме в античному світі. Обрядові дії, присвячені вшануванню бога Діониса (Вакха), стали основою для комедії та трагедії. Що ж запозичує класицистична драма в античної?
Почнемо з тематики. Антична драма дуже сподобалася класицистам насамперед тому, що багато уваги приділяла вихованню громадянських почуттів, відданості владі, служінню її представникам. У Франції, де правителем був слабкодухий Луї XIII, а фактичним королем кардинал Рішельє, було вкрай потрібно переконати співгромадян в необхідності служити королю і державі і саме це вважати своїм
Класицисти, котрих надихали кращі зразки античної трагедії, не протиставляють себе авторитету влади, церкви. Покликання людини вони вбачають у твердій громадянській позиції, підпорядкуванні свого життя інтересам суспільства і держави. Кохання, дружба, сім’я мають приноситися в жертву патріотичному обов’язку.
Дуже часто сюжети для своїх творів класицисти брали саме з античної літератури, інтерпретуючи їх в дусі сучасності. Одним із найважливіших законів нового літературного напряму класицисти вважали закон античної естетики – вимогу художньої правдоподібності.
Як свідчать історики культури, в античному театрі актори використовували маски, які були своєрідною характеристикою персонажа драми. Класицисти замість маски вдавалися до прізвищ, що говорять. Мізантроп – персонаж, який ненавидить людей, Тартюф – лицемір (Мольєр), Софія – мудра, Мілон – людям милий (Фонвізін). Однозначне трактування образу, його статичність класицисти також запозичили в античних авторів.
Чіткий поділ на позитивних і негативних, можна припустити, також бере початок із традицій античного театру (використання масок як характеристик характеру або емоційного стану героя). Дійсно, важко уявити собі актора, який виходить на сцену із запасною маскою за спиною: він міг зіграти лише одну емоцію – гнів, радість або одну ваду – лицемірство, жорстокість тощо.
Ми торкнулися лише тих рис класицистичної драми, запозичення яких очевидні. Насправді вплив античної драми був набагато глибший і ширший. Ця тема й досі надає широке поле діяльності для дослідників.
У цьому творі лише частково порушено окремі грані розглядуваної теми, але вже видно, що класицистична драма відчула на собі сильний вплив драми античної.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)